Пане Президенте, Володимире Олександровичу, просимо Вас присвоїти посмертно звання Героя України начальнику штабу, заступнику командира в/ч А7126, майору Барнецькому Назару Михайловичу(04.11.1993)
З початком повномасштабного вторгнення 24.02.2022 Назар став командиром взводу в 77 батальйоні 102 ОБр ТРО ім. Дмитра Вітовського. Згодом завдяки своїм лідерським якостям і відвазі очолив роту в 76 батальйоні цієї ж бригади. Професіоналізм та відданість справі привели його до отримання звання «майор» і призначення на посаду начальника штабу 74 батальйону прикарпатської бригади 102 ОБр ТРО ім. Дмитра Вітовського.
Загинув Назар 11 січня 2025 в селі Малинівка, Гуляйпільської територіальної громади, Пологівського району, Запорізької області від отриманих поранень не сумісних із життям, під час виконання бойового завдання з оборони України.
Назар був людиною з міцними життєвими принципами та активною позицією. Він прагнув змін і хотів бути корисним своїй громаді та країні. Це прагнення було підкріплене конкретними діями та гідними вчинками. Брав участь у різних ініціативах, благодійних, волонтерських і екологічних акціях, був активним та регулярним донором крові. Долучився до команди Івано-Франківського міського осередку Української Галицької Партії — ним керувало бажання бути активним та корисним своїй громади та місту. Палко бажав змін для міста, де жив. Щойно розпочалося повномасштабне вторгення, Назар вірно став на захист держави.
Шановний Володимире Олександровичу, просимо удостоїти подвиг чоловіка, сина, батька, громадянина своєї країни та активіста почесним званням Героя України(посмертно).