Петиція про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) вірному та хороброму військовослужбовцю Збройних Сил України Василюку Максиму Васильовичу.

Шановний пане Президенте! Звертаюсь до вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку, хороброму та відважному військовослужбовцю Збройних Сил України, солдату водію-саперу 3 інженерно-саперного відділення 1 інженерно-саперного взводу, 1 інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону, в/ч А2755 47 окремої інженерної бригади Василюку Максиму Васильовичу.
Василюк Максим народився 21.04.1999р. в м. Дубно Рівненської області. Навчався в Дубенській загальноосвітній школі І-ІІІ ст.
23.04.2019р. Максим був призваний на строкову службу, а з 10.07.2019р продовжив службу на контрактній основі 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України, на посаду стрілець пізніше був переведений на посаду навідник. З 20 років і до останнього дня свого життя Максим вірно служив народу України.
Він брав участь в АТО, мав посвідчення УБД, був нагороджений грамотою за сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціативу та старанність, наполегливу роботу у дотриманні військової дисципліни та статутного порядку, особисту взірцевість у справі служіння Батьківщині та захисту її територіальної цілісності.
Брав участь у бойових діях в гарячих точках Донецької та Харківської області.
29 січня 2024 року Максим був переведений до частини А 2755 на посаду водій-сапер 47 окремої інженерної бригади сил підтримки ЗСУ.
Життя Максима обірвалося на Харківщині 15 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання, внаслідок скиду НВП з БпЛА, отримавши чисельні уламкові поранення несумісні з життям, при безпосередній його участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та виконання обов'язків військової служби із захисту Батьківщини, в районі населеного пункту Стариця Чугуївського району.
Йому назавжди 25, він дуже любив життя, був надзвичайно доброю і чуйною людиною завжди всім старався допомогти, дуже любив тварин і навіть рятував котиків з позицій. Мій чоловік загинув за два місяці до нашої другої річниці одруження, всі наші мрії і плани на майбутнє життя разом зруйновано, він більше ніколи не прийде додому, і не зможе радіти життю, не зможе виростити діток яких ми дуже хотіли. Він віддав найдорожче -своє життя за всіх нас, за свободу і незалежність України. Тож дуже вас прошу приділіть дві хвилини свого часу для нього.
Пане, Президенте, прошу вас підтримати петицію та присвоїти Василюку Максиму Васильовичу найвищу державну нагороду-почесне звання Герой України (посмертно).
З повагою, дружина Савелюк-Василюк Алла Петрівна.
Уклін та вічна пам'ять всім загиблим Героям!
Слава Україні! Героям Слава!