Присвоїти Героя України посмертно Антону Пшеничному

Пане Президенте!

Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) лейтенанту поліції Пшеничному Антону Олександровичу (номер жетона 0179256), старшому інспектору відділення тактико-спеціальної підготовки полку поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в місті Києві.

Антон Олександрович народився 18 березня 1994 року в місті Бердянськ Запорізької області. У 2015 році він став на захист Батьківщини, виконуючи бойові розпорядження у складі полку «Азов». До 2017 року брав участь у Широкинській операції та захисті міста Маріуполь.

Повернувшись із зони бойових дій до рідного Бердянська у 2017 році, Антон продовжив боротьбу з ворогами України в середині Держави у рідному місті. Він дав бій з тотальній корупції та несправедливості, які мали місце за керівництва народного депутата Пономарьова О.С., звинуваченого у державній зраді (ст. 111 КК України). У 2023 році Пономарьова було затримано та поміщено до слідчого ізолятора. Антон брав безпосередню участь у розслідуванні діяльності цього кремлівського агента, надаючи об’єктивні докази його співпраці з Росією.

Крім того, Антон, як свідомий громадянин і громадський діяч, у складі організацій «УБД Справедливість» (з 2017 року) та «УБД Сармат» (з 2018 року) допомагав правоохоронним органам у розкритті економічних злочинів і запобіганні розкраданню державних коштів Бердянської громади. Усі свої дії Антон із побратимами висвітлювали на Facebook-сторінці «СарматTV» (Антон був одним із засновників цього національного інтернет-ресурсу), щоб продемонструвати громаді та державі можливість позитивно впливати на процеси державних інституцій у рамках закону.

Коли розпочалося масштабне вторгнення росіян в Україну, 26 лютого 2022 року, зі зброєю в руках Антон продовжив свій бойовий шлях як доброволець. Він брав активну участь у деокупації та бойових діях у Житомирській, Київській, Сумській, Харківській, Запорізькій і Донецькій областях.

27 квітня 2022 року, під час деокупації села Дергачі на Харківщині, Антон отримав поранення. Проте це не завадило йому вивести свою групу з оточення ворога, завдяки чому було врятовано весь особовий склад. За це він був нагороджений відзнакою особисто тодішнім міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським. Після лікування він продовжив боронити територіальну цілісність України, попри стан здоров’я.

13 березня 2025 року, виконуючи чергове бойове завдання на Торецькому напрямку Донецької області, Антон загинув у бою від уламка артилерійського снаряду. До останнього подиху він боровся за незалежність України.

Про Антона можна розповідати багато, але найголовніше — він добровільно став на захист України ще у 2015 році, у свої двадцять років. Він гідно боронив Батьківщину як на фронті, так і в тилу, аж до останнього подиху.

Просимо присвоїти Антонові Пшеничному звання Героя України (посмертно), адже він сповна виконав свій обов’язок перед державою та її громадянами та заслуговує на найвищу нагороди від тих за кого він так щиро боровся до останнього подиху.

Вічна пам’ять і слава Героям України!