Шановний Володимир Олександрович! Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові та батьку двох маленьких дітей, молодшому сержанту Ковальчуку Юрію Васильовичу, який народився 7 травня 1996 р. в селі Дівочки Житомирського району, Житомирської області. Вихований, спокійний, позитивний і життєрадісний мав багато друзів. Його поважали товариші, цінували колеги на роботі, йому довіряли побратими.
Почувши про вторгнення молодий батько не зміг стояти осторонь тому не вагаючись Юрій та його старший брат пішли до військкомату.
25 лютого 2022 року Юрій був призваний до військової частини А2298 на службу за на наказом президента про мобілізацію. В березні був переведений до військової частини А0281, 95-та ОДШБр, 1 сабатр САДH де мужньо виконував свій військовий обов'язок в Луганській та Донецькій областях.
25 лютого 2025 було три роки як Юрій розпочав шлях захисника Українського народу. Три роки повномаштабного вторгнення - три найважчих роки для родини Юрія, про якого молилися і чекали вдома мати і батько, кохана дружина і двоє малeньких дітей, брат, племінники та вся велика родина. За цей час молодший сержант Юрій Ковальчук пройшов багато тяжких випробувань на різних напрямках фронту.
26 лютого 2025 року мужньо виконуючи військовий обов’язок , в бою за Україну, її свободу та незалежність, будучи відданним Військовій присязі на вірність Українському народу, поблизу населеного пункту Лікарське, Сумської області в наслідок удару баражуючим боєприпасом типу "Ланцет" загинув молодший сержант Ковальчук Юрій Васильович.
Шановний Володимир Олександрович, просимо Вас удостоїти подвиг нашого сина,брата, чоловіка, батька почесним званням Героя України (посмертно)
Слава Україні!!!