Про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України, сержанту Борко Тарасу Мироновичу

Шановний пане Президенте!

Від імені родини загиблого

Звертаємося до Вас із проханням про присвоєння звання Героя України (посмертно) відважному захиснику нашої Батьківщини, хороброму воїну та патріоту, сержанту Борко Тарасу Мироновичу з позивним «Бурий», який виявив героїзм та самопожертву в боротьбі за незалежність України.

Борко Тарас Миронович народився 9 березня 1974 року в місті Червоноград Львівської області, де й прожив життя.
Ще з юних років мав активну проукраїнську громадянську позицію, був членом та певний час очолював один з осередків Спілки Української Молоді (СУМ) - організації, що займається національно-патріотичним вихованням молоді.

З початком війни на сході України у 2014 році, незважаючи на стан здоровʼя, Тарас добровільно долучився до БТРО «Воля» у складі 24-ї окремої механізованої бригади, й воював у зоні АТО до липня 2017 року. Боротьба за свободу та незалежність України стала справою його життя.

У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну знову взяв до рук зброю, ставши на захист Батьківщини у складі 63-го окремого батальйону сил територіальної оборони ЗСУ (103-я окрема бригада територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького).
Виконував бойові завдання на посаді командира стрілецького відділення. Брав участь у боях на Донеччині, Луганщині та Харківщині.

Завжди був серед тих, хто не вагаючись йшов на найнебезпечніші завдання.
У травні 2022 року Тарас був у першій десятці добровольців, що здійснювали оборону переправи у Білогорівці. Форсування річки Сіверський Донець біля Білогорівки стало однією з найбільш знакових подій російсько-української війни у травні 2022 року, адже саме там російські війська зазнали нищівної поразки.

У вересні 2022 року, під час Слобожанського контрнаступу, брав участь у запеклих боях за звільнення села Озерне поблизу Лимана. Ризикуючи власним життям, він під шквальним вогнем противника евакуював пораненого побратима. Про цей вчинок ми, його сім’я, дізналися лише зі слів врятованого товариша, адже сам Тарас ніколи не розповідав про подібне. Те, що для нас є справжнім героїзмом, для нього було буденністю та природним покликанням, невіддільними рисами характеру.

Останнім місцем бойової служби Тараса став Купʼянський напрямок на Харківщині. У січні 2024 року він очолив операцію з відсічі російських атак у районі села Берестове. Тоді там точилися запеклі бої - окупанти неодноразово намагалася прорвати українську оборону. Однак завдяки рішучим діям Тараса та його побратимів кожна ворожа атака була успішно відбита.

Були численні бої, були поранення, контузії.
Та попри все, віра в перемогу залишалася непохитною. Він ніколи не сумнівався в тому, за що бореться.
Протягом усієї служби Тарас проявляв безмежну відвагу та самопожертву.
Доблесть воїна, його рішучість та відданість Україні були відзначені бойовими нагородами:
• «Хрест Доблесті» (Наказ Міністра Оборони України Nº1395 від 9 листопада 2023)
• Відзнака «За звитягу та вірність» ( Указ командувача оперативно-тактичного угрупування «Лиман» Nº37 від 15.08 2022)
• «Хрест Воля» (Указ командира третього окремого мотопіхотного батальйону Nº095)
• "З честю за волю" (Nº0023 від 15 травня 2017 року)

Безкомпромісний і, на перший погляд, суворий, він був людиною з найдобрішим серцем. Справжній друг та надійний побратим. Його поважали та любили.
Тарас знав, що доля ненароджених поколінь залежить від нього. Ця думка була його рушійною силою впродовж років, що минули у вогні боїв, у сутичках на життя і смерть.

20 березня 2024 року поблизу населеного пункту Берестове Харківської області, внаслідок ворожої атаки дронами, Борко Тарас Миронович отримав поранення, несумісні з життям.

Він віддав своє життя за мир, за справедливість, за Україну. І своєю смертю заслужив на вічне життя в памʼяті українського народу.

За виняткову мужність, самопожертву та бездоганне виконання військового обов’язку Борко Тарас Миронович гідний найвищої державної відзнаки - звання Героя України (посмертно).

Вічна та світла пам'ять Героям небесного строю!
Слава Україні!