Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Сеньківу Тарасу Сергійовичу!

Шановний пане Президенте України!

Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Сеньківу Тарасу Сергійовичу, командиру 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, за його відданість Батьківщині, неймовірну мужність і самопожертву під час захисту незалежності України.

Тарас Сеньків народився 15 вересня 1991 року у селі Мокротин на Львівщині. У дорослому віці навчався у Львівському залізничному технікумі, після чого працював оглядачем та електриком вагонів.

З перших днів проголошення АТО на території України, Тарас став на захист України, а після початку повномасштабного вторгнення 03 березня 2022 року добровільно повернувся до лав Збройних Сил України.

Тарас був не лише мужнім та самовідданим воїном, а й людиною з великим та добрим серцем. Він завжди був готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребував і залишився прикладом людяності навіть у найскладніших умовах. Неодноразово, ризикуючи власним життям, евакуйовував побратимів з поля бою, завжди повертався для виконання надважких завдань, якщо не виходило виконати їх одразу. Був справжнім другом та надійним побратимом. Завжди говорив: "А хто, якщо не я!".

Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки фронту: Попасну, Золоте, Херсонщину, Майорськ, Часів Яр. У місті Золоте, перебуваючи в оточенні ворога, за особистої рішучості та прийняттям вірних рішень Тараса Сеньківа підрозділ вдало вийшов з кільця. Брав участь у штурмах на Херсонському напрямку міста Давидів Брід. При штурмових діях Майорська протягом 3-х діб був двічі поранений і отримав контузію внаслідок обстрілу ворожої артилерії. У 2024 році брав активну участь в обороні населених пунктів Торецьк та Нью-Йорк на Донеччині.

За проявлену мужність і героїзм отримав численні нагороди:
• 31.10.2023 – Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» В.Ф. Залужного.
• 04.12.2024 - Почесна відзнака Жовківського міського голови. • 12.03.2025 (посмертно) – Орден «Хрест Героя».

Останній бій Тараса Сеньківа відбувся в ніч із 7 на 8 січня 2025 року біля Оріхово-Василівки, що на Донеччині. Ворожий FPV-дрон поцілив у машину, водієм котрої був Тарас. Далі розпочався артилерійський обстріл. Тарас витяг поранених із машини, але сам загинув разом із двома побратимами.

Його особиста мужність, сміливість і відданість Україні стали прикладом для побратимів. Він залишився взірцем справедливості, високого рівня відповідальності, незламності та патріотизму, тому що ніколи не зупинявся перед труднощами, завжди був там, де найбільша небезпека, захищаючи усіх нас.

Тарасу Сеньківу назавжди 33 роки.

Тарас не встиг створити власну сім’ю, здійснити заповітні мрії, народити та виховати дітей , не встиг пожити, а так хотів …
Він поклав своє життя за нашу волю та свободу.

Його загибель - це велика втрата для родини, коханої, друзів, близьких та України.

Найменше, що ми можемо зробити, це удостоїти його героїчний вчинок.

Присвоєння звання Героя України (посмертно) стане гідним вшануванням його подвигу, прикладом для майбутніх поколінь та проявом вдячності від українського народу.

Пане Президенте, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) молодшому сержанту Сеньківу Тарасу Сергійовичу, відданому сину України, за його вагомий внесок у боротьбу за незалежність і територіальну цілісність країни.

Уклін та велика шана нашому Герою та всім Героям України!