№22/244324-еп

Петиція про присвоєння почесного звання «Героя України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, командиру роти, лейтенанту Паламарчуку Василю Васильовичу, позивний «Адвокат»

Автор (ініціатор): Паламарчук Наталія Сергіївна
Дата оприлюднення: 25 березня 2025
Шановний Пане Президенте!
З великим сумом у серці та повагою звертаються до Вас дружина, діти, рідні, бойові побратими, друзі, колеги та знайомі командира роти вогневої підтримки 206 батальйону територіальної оборони 241-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Північ» Сил територіальної оборони Збройних Сил України Василя Паламарчука з позивним «Адвокат». Просимо розглянути петицію про присвоєння звання «Героя України» (посмертно) командиру роти, лейтенанту, патріоту своєї Батьківщини Василю Паламарчуку за його незламну мужність, видатні бойові подвиги, проявлений героїзм і самовіддану службу Україні.
Василь Паламарчук народився 22.01.1981 року у селі Велика Обухівка Полтавської області. Згодом його батьки переїхали до м. Олешки Херсонської області, де він проживав до початку повномасштабного вторгнення. Після закінчення Олешківської середньої загальноосвітньої школи № 1 вступив до Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ. Загалом здобув кілька вищих освіт і у цивільному житті створив щасливу сім’ю з коханою дружиною і трьома дітьми, успішно займався адвокатською діяльністю.
Василь Паламарчук завжди прагнув допомагати людям і боровся за справедливість, тому не зміг залишатися вдома у 2014 р. і приєднався до Збройних Сил України. Протягом 2014-2015 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України спочатку в складі артилерії, а потім – у піхоті.
Василь Паламарчук був не лише військовим, але й активним громадським діячем і українським військовим письменником. У 2019 році вийшла його книжка «Військовий непотріб», у якій він описав свій досвід служби в АТО та події 2014-2015 років.
У листопаді 2020 року Василь Паламарчук був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
24 лютого 2022 року намагався зібрати бойових товаришів, друзів, знайомих з метою оборони рідного міста Олешки. Але події розгортались так стрімко, що, коли дістались точки збору, то місто вже було оточене ворожими військами і донині залишається окупованим. Тому Василь Паламарчук разом з кількома бойовими товаришами вибрався з оточення єдиним можливим на той час шляхом – на човні через річку Дніпро, і намагався долучитися до лав 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ, але зрештою брав участь у деокупації Бучі та Ірпеня, витісняв російських окупантів на підступах до Києва у лавах Сил територіальної оборони. Спочатку був розвідником-кулеметником, а згодом став командиром роти вогневої підтримки 206 батальйону територіальної оборони 241-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Північ» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Також визволяв Херсонщину, боровся з окупантами в гарячих точках на Харківському та Донецькому напрямках (Бахмут, Соледар, Авдіївка). У листопаді 2023 року був відзначений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» за бої у лютому під Бахмутом. У березні 2024 був поранений, але незабаром повернувся в стрій, бо вважав, що командир повинен бути поруч зі своїми солдатами. Нагороджений відзнаками Міністерства оборони «Захиснику України» та «За поранення» й орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Він був надійним плечем для побратимів, неодноразово проявляв себе як справжній друг, рятуючи і підтримуючи їх, при виконанні своїх військових обов’язків завжди виявляв мужність, стійкість, відвагу, героїзм, був людиною честі та слова.
3 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в селищі Нью-Йорк Донецької області Василь Паламарчук загинув, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, український народ, його історію та культуру.
Мріяв звільнити рідний край від російських загарбників і робив усе можливе, аби наблизити перемогу своєї країни. Після закінчення війни планував відновити адвокатську діяльність і робити свою роботу, а саме: захищати людей, бо він «Адвокат». Мав намір писати позови про стягнення компенсацій з окупантів, захищати права учасників бойових дій у судах.
Він був веселим, щирим, добрим, чуйним, справедливим, любив свою сім’ю і Батьківщину й віддав життя за український народ, за свободу та мирне майбутнє.
Василь Паламарчук – це людина, яка своїми вчинками та самопожертвою заслуговує на пам'ять і найвищу нагороду звання «Героя України» (посмертно).
Низький уклін і вічна шана усім, хто віддав своє життя за нашу Батьківщину.
Слава всім, хто захищає Україну.
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дубова Віта Віталіївна
17 травня 2025
2.
Дмитрієва Віолетта Іванівна
17 травня 2025
3.
Бойчук Тетяна Петрівна
17 травня 2025
4.
Сніжко Тетяна Миколаївна
17 травня 2025
5.
Шелякова Антоніна Василівна
17 травня 2025
6.
Пирожук Марина Вікторівна
17 травня 2025
7.
Перепелка Роман Романович
17 травня 2025
8.
Війтович Світлана Богданівна
17 травня 2025
9.
Зуєва Оксана Іванівна
17 травня 2025
10.
Федорюк Антоніна Сергіївна
17 травня 2025
11.
Хасанова Олена Володимирівна
17 травня 2025
12.
Волощак Ярослав Іванович
17 травня 2025
13.
Вишневська Людмила Мечиславівна
17 травня 2025
14.
Лєшкова Тетяна Миколаївна
17 травня 2025
15.
Коваль Олександр Васильович
16 травня 2025
16.
Арпаджиєв Мемет Сейдаметович
16 травня 2025
17.
Пилипака Людмила Федорівна
16 травня 2025
18.
Соболь Ксенія Олександрівна
16 травня 2025
19.
Боєва Юлія Олександрівна
16 травня 2025
20.
Прядко Наталя Ігорівна
16 травня 2025
21.
Фокіна Ольга Валеріївна
16 травня 2025
22.
Мотовилець Іванна Іванівна
16 травня 2025
23.
Григор'єва Ріта Оскарівна
16 травня 2025
24.
Дзіворонюк Тетяна Миколаївна
16 травня 2025
25.
Давидюк Тетяна Леонідівна
16 травня 2025
26.
Дмитерчук Інна Юріївна
16 травня 2025
27.
Романова Наталя Богданівна
16 травня 2025
28.
Лащ Євгенія Вікторовна
16 травня 2025
29.
Крецька Юлія Анатоліївна
16 травня 2025
30.
Заікіна Ірина Володимирівна
16 травня 2025
11652
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 40 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.