№22/244326-еп
Присвоєння звання «Героя України «(посмертно)молодшого сержанта Стойко Михайлу Станіславовичу
Автор (ініціатор): Стойко Леся Станіславівна
Дата оприлюднення: 25 березня 2025
Шановний Володимире Олександровичу!
Від імені родини загиблого, його друзів, побратимів громади звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Національної Гвардії України,Стойко Михайлу Станіславовичу 21.11.1982 р.н., який загинув під час виконання бойового завдання по Захисту Батьківщини 20 лютого 2025 року
Народився Михайло 21 листопада 1984 року.Народився в місті Хмельницький в багатодітній родині, де проживав Герой по цей час. Навчався до 8 класу в Хмельницькій санаторій школі-інтернат № 2 в м-ні Ракове ,а вже з 8 класу і до 11 класу навчався і закінчив в НВК №9. Михайло після школи пішов працювати на будівництво, а у 18 років проходив строкову службу в м Феодосія «морський піхотинець «,де отримав звання молодшого сержанта. Він з дитинства був добрий, щирий,справедливий та сміливий . Після закінчення строкової служби,знову пішов працювати на будівництво в місті Хмельницькому. Створив сімʼю.
Він був гарним сином, хорошим чоловіком та чудовим батьком.З перших днів повномасштабного вторгнення в 2022 році пішов добровольцем в Національну гвардію України .
Його незламний дух і вірність ідеалам не лишали сумніву-він був воїном до глибини душі . Молодший Сержант на посаді старшого оператора 1 відділення протитанкових керованих ракет - старший оператор взводу протитанкових керованих ракет роти вогневої підтримки батальйону оперативного призначення військової частини 3043 НГУ загинув 20 лютого 2025 року, в р-ні н.п.Нью-Йорк ,Донецької області захищаючи нашу землю, бувши вірним військовій присязі, з честю і до кінця виконавши свій військовий обов’язок, віддавши за мир в Україні найцінніше - власне життя .
Михайло Стойко був справжнім героєм, який до кінця залишався вірним присязі, захищаючи український народ. Його сміливість, рішучість і самопожертва є прикладом для всіх нас. Враховуючи його внесок у захист України, прошу Вас присвоїти йому звання Героя України (посмертно) як гідне вшанування його подвигу та пам’яті.
Вічна памʼять і слава Героям України.
Від імені родини загиблого, його друзів, побратимів громади звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Національної Гвардії України,Стойко Михайлу Станіславовичу 21.11.1982 р.н., який загинув під час виконання бойового завдання по Захисту Батьківщини 20 лютого 2025 року
Народився Михайло 21 листопада 1984 року.Народився в місті Хмельницький в багатодітній родині, де проживав Герой по цей час. Навчався до 8 класу в Хмельницькій санаторій школі-інтернат № 2 в м-ні Ракове ,а вже з 8 класу і до 11 класу навчався і закінчив в НВК №9. Михайло після школи пішов працювати на будівництво, а у 18 років проходив строкову службу в м Феодосія «морський піхотинець «,де отримав звання молодшого сержанта. Він з дитинства був добрий, щирий,справедливий та сміливий . Після закінчення строкової служби,знову пішов працювати на будівництво в місті Хмельницькому. Створив сімʼю.
Він був гарним сином, хорошим чоловіком та чудовим батьком.З перших днів повномасштабного вторгнення в 2022 році пішов добровольцем в Національну гвардію України .
Його незламний дух і вірність ідеалам не лишали сумніву-він був воїном до глибини душі . Молодший Сержант на посаді старшого оператора 1 відділення протитанкових керованих ракет - старший оператор взводу протитанкових керованих ракет роти вогневої підтримки батальйону оперативного призначення військової частини 3043 НГУ загинув 20 лютого 2025 року, в р-ні н.п.Нью-Йорк ,Донецької області захищаючи нашу землю, бувши вірним військовій присязі, з честю і до кінця виконавши свій військовий обов’язок, віддавши за мир в Україні найцінніше - власне життя .
Михайло Стойко був справжнім героєм, який до кінця залишався вірним присязі, захищаючи український народ. Його сміливість, рішучість і самопожертва є прикладом для всіх нас. Враховуючи його внесок у захист України, прошу Вас присвоїти йому звання Героя України (посмертно) як гідне вшанування його подвигу та пам’яті.
Вічна памʼять і слава Героям України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Власюк Вікторія Володимирівна
02 квітня 2025
2.
Молодід Євгенія Олександрівна
02 квітня 2025
3.
Братинчук Тетяна Володимирівна
02 квітня 2025
4.
Галушка Ірина Олександрівна
02 квітня 2025
5.
Крюкова Наталія Олександрівна
02 квітня 2025
6.
Бабич Федір Миколайович
02 квітня 2025
7.
Антоненко Наталія Вікторівна
02 квітня 2025
8.
Придатко Ганна Василівна
02 квітня 2025
9.
Остапенко Галина Валеріївна
02 квітня 2025
10.
Васеленко Людмила Андріївна
02 квітня 2025
11.
Степанчук Ярослав Тарасович
02 квітня 2025
12.
Гамор Василь Васильович
01 квітня 2025
13.
Козіна Ірина Богданівна
01 квітня 2025
14.
Гаврилюк Альона Вікторівна
01 квітня 2025
15.
Кулик Лілія Сергіївна
01 квітня 2025
16.
Польовий Дмитро Павлович
01 квітня 2025
17.
Турко Галина Іванівна
01 квітня 2025
18.
Казечко Наталія Андріївна
01 квітня 2025
19.
Мирошніченко Тетяна Володимирівна
01 квітня 2025
20.
Курбатова Валентина Миколаївна
01 квітня 2025
21.
Жмур Ірина Петрівна
01 квітня 2025
22.
Пекар Ольга Володимирівна
01 квітня 2025
23.
Петрівська Тетяна Андріївна
01 квітня 2025
24.
Горбань Лідія Петрівна
01 квітня 2025
25.
Охріменко Артем Володимирович
01 квітня 2025
26.
Верхозін Віталій Сергійович
01 квітня 2025
27.
Сисюк Тетяна Павлівна
01 квітня 2025
28.
Пащенко Катерина Олегівна
01 квітня 2025
29.
Солоненко Юлія Сергіївна
01 квітня 2025
30.
Кирилюк Яна Олегівна
01 квітня 2025
4385
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 85 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.