№22/244326-еп
Присвоєння звання «Героя України «(посмертно)молодшого сержанта Стойко Михайлу Станіславовичу
Автор (ініціатор): Стойко Леся Станіславівна
Дата оприлюднення: 25 березня 2025
Шановний Володимире Олександровичу!
Від імені родини загиблого, його друзів, побратимів громади звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Національної Гвардії України,Стойко Михайлу Станіславовичу 21.11.1982 р.н., який загинув під час виконання бойового завдання по Захисту Батьківщини 20 лютого 2025 року
Народився Михайло 21 листопада 1984 року.Народився в місті Хмельницький в багатодітній родині, де проживав Герой по цей час. Навчався до 8 класу в Хмельницькій санаторій школі-інтернат № 2 в м-ні Ракове ,а вже з 8 класу і до 11 класу навчався і закінчив в НВК №9. Михайло після школи пішов працювати на будівництво, а у 18 років проходив строкову службу в м Феодосія «морський піхотинець «,де отримав звання молодшого сержанта. Він з дитинства був добрий, щирий,справедливий та сміливий . Після закінчення строкової служби,знову пішов працювати на будівництво в місті Хмельницькому. Створив сімʼю.
Він був гарним сином, хорошим чоловіком та чудовим батьком.З перших днів повномасштабного вторгнення в 2022 році пішов добровольцем в Національну гвардію України .
Його незламний дух і вірність ідеалам не лишали сумніву-він був воїном до глибини душі . Молодший Сержант на посаді старшого оператора 1 відділення протитанкових керованих ракет - старший оператор взводу протитанкових керованих ракет роти вогневої підтримки батальйону оперативного призначення військової частини 3043 НГУ загинув 20 лютого 2025 року, в р-ні н.п.Нью-Йорк ,Донецької області захищаючи нашу землю, бувши вірним військовій присязі, з честю і до кінця виконавши свій військовий обов’язок, віддавши за мир в Україні найцінніше - власне життя .
Михайло Стойко був справжнім героєм, який до кінця залишався вірним присязі, захищаючи український народ. Його сміливість, рішучість і самопожертва є прикладом для всіх нас. Враховуючи його внесок у захист України, прошу Вас присвоїти йому звання Героя України (посмертно) як гідне вшанування його подвигу та пам’яті.
Вічна памʼять і слава Героям України.
Від імені родини загиблого, його друзів, побратимів громади звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Національної Гвардії України,Стойко Михайлу Станіславовичу 21.11.1982 р.н., який загинув під час виконання бойового завдання по Захисту Батьківщини 20 лютого 2025 року
Народився Михайло 21 листопада 1984 року.Народився в місті Хмельницький в багатодітній родині, де проживав Герой по цей час. Навчався до 8 класу в Хмельницькій санаторій школі-інтернат № 2 в м-ні Ракове ,а вже з 8 класу і до 11 класу навчався і закінчив в НВК №9. Михайло після школи пішов працювати на будівництво, а у 18 років проходив строкову службу в м Феодосія «морський піхотинець «,де отримав звання молодшого сержанта. Він з дитинства був добрий, щирий,справедливий та сміливий . Після закінчення строкової служби,знову пішов працювати на будівництво в місті Хмельницькому. Створив сімʼю.
Він був гарним сином, хорошим чоловіком та чудовим батьком.З перших днів повномасштабного вторгнення в 2022 році пішов добровольцем в Національну гвардію України .
Його незламний дух і вірність ідеалам не лишали сумніву-він був воїном до глибини душі . Молодший Сержант на посаді старшого оператора 1 відділення протитанкових керованих ракет - старший оператор взводу протитанкових керованих ракет роти вогневої підтримки батальйону оперативного призначення військової частини 3043 НГУ загинув 20 лютого 2025 року, в р-ні н.п.Нью-Йорк ,Донецької області захищаючи нашу землю, бувши вірним військовій присязі, з честю і до кінця виконавши свій військовий обов’язок, віддавши за мир в Україні найцінніше - власне життя .
Михайло Стойко був справжнім героєм, який до кінця залишався вірним присязі, захищаючи український народ. Його сміливість, рішучість і самопожертва є прикладом для всіх нас. Враховуючи його внесок у захист України, прошу Вас присвоїти йому звання Героя України (посмертно) як гідне вшанування його подвигу та пам’яті.
Вічна памʼять і слава Героям України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Назарчук Марія Петрівна
25 червня 2025
2.
Славич Наталія Степанівна
25 червня 2025
3.
Гриник Тетяна Анатоліївна
25 червня 2025
4.
Чайка-Тлумак Світлана Ігорівна
25 червня 2025
5.
Ставицька Ірина Анатоліївна
25 червня 2025
6.
Лук'янченко Юлія Юріївна
25 червня 2025
7.
Гайдайчук-Козікова Анна Владиславівна
25 червня 2025
8.
Бондарчук Ганна Олегівна
25 червня 2025
9.
Гуменна Світлана Сергіївна
25 червня 2025
10.
Кравчук Надія Іванівна
25 червня 2025
11.
Клименко Юлія Віталіївна
25 червня 2025
12.
Дніщенко Євгенія Павлівна
25 червня 2025
13.
Єрьоменко Ірина Василівна
25 червня 2025
14.
Іванцюк Інна Володимирівна
25 червня 2025
15.
Ярош Віктор Васильович
25 червня 2025
16.
Шрамко Олена Григорівна
25 червня 2025
17.
Тарасова Ольга Олександрівна
25 червня 2025
18.
Хмельовська Наталія Михайлівна
25 червня 2025
19.
Дорофєєва Олександра Федорівна
25 червня 2025
20.
Щербакова Христина Борисівна
25 червня 2025
21.
Якуніна Рузалія Леонідівна
25 червня 2025
22.
Приймак Людмила Сергіївна
25 червня 2025
23.
Андрухівська Юлія В'ячеславівна
25 червня 2025
24.
Турок Надія Олександрівна
25 червня 2025
25.
Муха Ольга Іванівна
25 червня 2025
26.
Корнієнко Таїса Іванівна
25 червня 2025
27.
Іваненко Єлизавета Юріївна
25 червня 2025
28.
Писаревська Юлія Олександрівна
25 червня 2025
29.
Божинська Ганна Миколаївна
25 червня 2025
30.
Чабанова Ірина Миколаївна
25 червня 2025