Про присвоєння звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту України, мужньому захиснику нашої Батьківщини лейтенанту МАЇВЦІ Владиславу Миколайовичу,29.06.1995 року народження

Шановний пане Президенте!

Просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту України та мужньому захиснику нашої Батьківщини, людині, яка до останнього подиху була вірна присязі, своєму народові, побратимам та Батьківщині, військовослужбовцю Збройних сил України, який пройшов свій тернистий шлях від солдата до офіцера, ставши справжнім командиром, лейтенанту МАЇВЦІ Владиславу Миколайовичу, 29.06.1995 року народження, жителю міста Бровари, Київської області.
З перших днів повномасштабного вторгнення агресора до нашої рідної неньки України, Владислав не вагаючись став на її захист. Хотів бути максимально корисним. Тоді ще Владислав Миколайович не був досвідчений бійцем лав Збройних сил України - Територіальної оборони. Він не знав, що його чекає далі. Він просто взяв до рук зброю та став на захист України, на захист українського народу, на захист своєї родини та друзів.
25 лютого 2022 року МАЇВКА Владислав Миколайович добровільно приєднався до сил Територіальної оборони військової частини А7302 на посаду водій-заправник автомобільної техніки. На даній посаді він почав виконувати бойові завдання по обороні Київської області, а саме ніс чергування на околицях села Красилівки зі сторони села Гоголів, звідки просувався ворог. В березні місяці 2022 року був призначений на посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти в вищезазначеній частині, продовжуючи виконувати бойові завдання по охороні та обороні міста Києва та Київської області.
В серпні 2022 року Владислав був призначений на посаду старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, за швидку навченість у військовій справі. Своїм прикладом та наснагою, відданістю військовій справі Владислав Миколайович подавав великі надії та користувався значним авторитетом та повагою серед побратимів. Відмінно виконував бойові завдання по охороні та обороні повітряного простору міста Києва та Київської області.
З 16 серпня 2022 року по 8 жовтня 2022 року виконував бойові завдання в Донецькій області на околицях міста Бахмута. Там Владислав і отримав перше військове звання «старший солдат» (19.09.2022 року) за свою мужність, незламність та сталевий характер. Своїм прикладом він показував, як потрібно боронити рідну землю, вміло керував підлеглим йому особовим складом. Своїми навичками та вмілими керівними діями не раз вступав з ворогом в прямі контактні бої, де неодноразово отримував перемогу, не одноразово стримував спроби прориву ворогом лінії оборони визначеного йому сектору.
В січні 2023 року був призначений на посаду головного сержанта стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7302, а в березні 2023 року був призначений на посаду заступника командира бойової машини механізованого взводу механізованої роти. В квітні 2023 року за високі показники йому було присвоєне військове звання «молодший сержант».
За високу навченість, заслуженим авторитетом серед побратимів, вмілі керівницькі дії, за вірність присязі та високі моральні показники Владислав Миколайович 8 червня 2023 року був призначений на посаду командира механізованого взводу механізованої роти військової частини А7302 та отримав первинне офіцерське звання «молодший лейтенант».
З 17 вересня 2023 року по 17 лютого 2024 року виконував бойові завдання в Донецькій області на околицях населеного пункту Веселе. Під час виконання бойових завдань в Донецькій області він показав свої високі показники управління особовим складом та в жовтні місяці був допущений до виконання обов’язків командира механізованої роти та офіційно призначений на цю ж посаду в січні 2024 року. За час виконання бойових завдань на посаді командира роти в зоні бойових дій Владислав максимально зберіг життя підлеглому йому особового складу та не допустив прориву противником лінії оборони на ввіреній йому ділянці. Даним прикладом показав в черговий раз свою навченість та військовий професіоналізм, за що в подальшому йому було присвоєне чергове військове звання «лейтенант» (01.06.2024 року).
З 15 травня 2024 року і по теперішній час виконував бойові завдання в Харківській області, де і загинув Героєм.
17 березня 2025 року отримавши бойовий наказ на виділення групи для пошуково-розвідувальних дій, лейтенант МАЇВКА Владислав Миколайович створив групу та особисто очолив її. Під час розвідувально-пошукової операції його група виявила в одному із приміщень диверсійно-розвідувальну групу ворога та прийняли бій. В ході бойового зіткнення Владислав отримав кульові поранення, впавши, він продовжував керувати боєм через радіостанцію, але підступність ворога безжальна. Владислав, проявивши надлюдську стійкість, мужність та героїзм, накрив своїм тілом ворожу гранату, щоб урятувати побратимів. Своєю самопожертвою Герой урятував життя 5-ти бійцям. Останнім його бойовим розпорядженням (наказом) було: «Мужики, добийте ворога». Та від отриманих поранень не сумісних з життям, серце Героя зупинилося. Життя обірвалося, і йому назавжди 29 років.
Герої не вмирають. Навіки найкращий … Навіки 29…
Всі, хто знав Владислава, пам’ятають про те, який він був рішучий, справжній, відважний, безстрашний, робив усе можливе і неможливе щоб зберегти Україну. Завжди посміхався, не звертаючи уваги на складні ситуації. Ним безмежно пишається сім’я, друзі, побратими, та завжди будуть пам’ятати про його вагомий внесок у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації.
Лейтенант МАЇВКА Владислав Миколайович відважний Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін нашому Герою!
ЗА МУЖНІСТЬ В БОЯХ ЗА ВОЛЮ І СВОБОДУ УКРАЇНИ - НАВІКИ В СТРОЮ. НАВІКИ СЛАВА!
Вічна пам'ять та шана кожному Захиснику, хто віддав своє життя за наше мирне майбутнє!
Слава Україні! Героям Слава!


Петицію підготували побратими Владислава МАЇВКИ!!!