Про присвоєння звання Героя України(посмертно),старшому солдату Магрелу Петру Петровичу (позивний "Батя")

Шановний Пане Президенте!
Звертаємось до Вас та просимо розглянути петицію про присвоєння звання «Героя України (ПОСМЕРТНО)», моєму чоловікові, вірному сину своєї Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України, старшому солдату, стрілку оператору 1 відділення 1 взводу 1 механізованої роти 116 окремої механізованої бригади, в/ч А – 4722, МАГРЕЛУ ПЕТРУ ПЕТРОВИЧУ, 12.07.1973 року народження, який загинув під час бойового завдання 09 травня 2024р. біля населеного пункту Піщане Куп’янського району Харківської області, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України.
Магрело Петро Петрович, народився, виріс та прожив усе своє життя в м.Сарни Рівненської області. У період з 1994 по 2009 роки був працівником УМВС України, служив в органах внутрішніх справ лінійного відділення м.Сарни Львівської залізниці. У 2008 році закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ і здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста. Неодноразово був нагороджений грамотами за старанність, сумлінне виконання службових обов’язків, бездоганну військову дисципліну, високі показники у військовій підготовці.
24 лютого 2022р. з початку повномасштабного вторгнення, без жодних вагань, як справжній воїн, став на захист своєї Батьківщини. Не зважаючи на свою освіту та військове звання повернувся до лав ЗСУ простим рядовим у званні старшого солдата, свідомо відмовився від посади, розуміючи наслідки. З 01.03.2024 року проходив військову службу за мобілізацією осіб рядового складу у військовій частині А-0153 на посаді навідника 1 взводу охорони роти охорони. Пізніше був переведений до військової частини А-4722. Від друзів отримав позивний «Батя». Загинув у бою під час виконання бойового завдання біля н.п. Піщане Куп’янського району Харківської області 09 травня 2024 року.
Він умів жити. Завжди був життєрадісним, веселим, позитивно-емоційним, цілеспрямованим, прямолінійним, справедливим, простим та відвертим. У будь-який момент, будь-коли вмів згуртувати людей, умів розрядити негативну обстановку, підняти настрій колективу та самооцінку у співрозмовників. Мав багато друзів. Він дуже любив життя. А понад життя любив родину та Вітчизну. Був хорошим сім’янином, люблячим батьком і сином. Цінував щирість, відданість, правду.
Його загибель – це велика втрата для родини, друзів, близьких . І найменше, що ми можемо зробити, – це удостоїти його героїчний вчинок, тому що він, не зважаючи ні на що, захищав рідну землю і хотів, щоб ми жили у вільній, мирній, квітучій Україні, яку захищав до останнього подиху...
Не забудемо його віданість та відвагу. Пам’ять про нього має жити в наших серцях разом із безмежною вдячністю за подвиг і самопожертву заради всіх нас.
Пане Президенте! Від імені дружини, дітей, батьків, рідних, знайомих і побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти звання «Героя України (посмертно)» старшому солдату Магрелу Петру. Це визнання його мужності, відданості, героїзму та недаремної самопожертви.
Слава Герою України !
Слава Україні!
З глибокою повагою та вірою в справедливість Магрело Віта Володимирівна, дружина.