№22/244552-еп
Присвоєння звання Героя України(посмертно)Карпіку Валентину Петровичу,молодшому сержанту , бойовому медику 100-ї ОМБр
Автор (ініціатор): Карпік Ірина Сергіївна
Дата оприлюднення: 28 березня 2025
Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти заслужене та почесне звання Героя України(посмертно)солдату 100 ОМБр Карпіку Валентину Петровичу 14 лютого 1998р.,жителя с.Раків Ліс,Камінь-Каширського району.
У 2018 році вирішив піти служити строкову службу в 101-шу окрему бригаду Охорони Генерального Штабу.
Проходив службу до 2019 року.
Валентин хоробро та мужньо боронив цілісність нашої держави ще з 26.02.2022р.спочатку на білоруському кордоні,а згодом на інших напрямках.
До 17.03.2023 був в складі 100 бригади ТРО,51 батальйону,1 роти,2 взводу на посаді-бойовий медик взводу.
Далі проходив службу на Лиманському напрямку(Серебрянський ліс) під Кремінною на Луганщині там виконуючи обов'язки бойового медика,рятуючи життя хлопців отримав контузію .Після того у складі 100 ОМБР виконували бойові завдання на Покровському напрямку.У травні 2024року були відправлені на доукомплектування у Львівську область.
Під час ротації отримав сильні опіки від біопалива й проходив тривале лікування на реабілітацію з червня по листопад 2024року.
Останні свої бойові завдання виконував на Покровському напрямку.Під час одного з виїздів 20.02.2025 із командиром на позиції їхнє авто потрапило під скид орківського FPV дрона,Валентин загинув на місці.
27 лютого Валентин мав би приїхати у відпустку й стати хрещеним батьком.Але,на жаль їхав у цей день додому у труні.Не ставши духовим татом дитині побратима,не дочекався і своєї не ненародженої нашої донечки.
Валік був відважним та хоробрим воїном та мужньо виконував обов'язок,захищаючи Україну.Навіть на здивування професійних лікарів,наш воїн ніколи не впадав в ступор,дуже швидко вмикався у належне надання допомоги військовому на будь-яких позиціях і за будь-яких умов.
Завжди був вірним побратимам,він так хотів жити будував плани на майбутнє,з нетерпінням чекав дитинку.
Завжди міг підтримати будь яку розмову,завжди був усміхненою і щирою людиною,не давав ніколи сумувати або падати духом.
Мій Валентин,віддав найцінніше за нас,за мир,за Україну-своє життя...
Карпік Валентин Петрович-відважний воїн,вірний побратим,коханий чоловік,найкращий син,брат,друг.Для нас він назавжди залишиться жити у наших серцях!
Слава Україні!Слава та низький уклін Герою!
Прошу Вас присвоїти заслужене та почесне звання Героя України(посмертно)солдату 100 ОМБр Карпіку Валентину Петровичу 14 лютого 1998р.,жителя с.Раків Ліс,Камінь-Каширського району.
У 2018 році вирішив піти служити строкову службу в 101-шу окрему бригаду Охорони Генерального Штабу.
Проходив службу до 2019 року.
Валентин хоробро та мужньо боронив цілісність нашої держави ще з 26.02.2022р.спочатку на білоруському кордоні,а згодом на інших напрямках.
До 17.03.2023 був в складі 100 бригади ТРО,51 батальйону,1 роти,2 взводу на посаді-бойовий медик взводу.
Далі проходив службу на Лиманському напрямку(Серебрянський ліс) під Кремінною на Луганщині там виконуючи обов'язки бойового медика,рятуючи життя хлопців отримав контузію .Після того у складі 100 ОМБР виконували бойові завдання на Покровському напрямку.У травні 2024року були відправлені на доукомплектування у Львівську область.
Під час ротації отримав сильні опіки від біопалива й проходив тривале лікування на реабілітацію з червня по листопад 2024року.
Останні свої бойові завдання виконував на Покровському напрямку.Під час одного з виїздів 20.02.2025 із командиром на позиції їхнє авто потрапило під скид орківського FPV дрона,Валентин загинув на місці.
27 лютого Валентин мав би приїхати у відпустку й стати хрещеним батьком.Але,на жаль їхав у цей день додому у труні.Не ставши духовим татом дитині побратима,не дочекався і своєї не ненародженої нашої донечки.
Валік був відважним та хоробрим воїном та мужньо виконував обов'язок,захищаючи Україну.Навіть на здивування професійних лікарів,наш воїн ніколи не впадав в ступор,дуже швидко вмикався у належне надання допомоги військовому на будь-яких позиціях і за будь-яких умов.
Завжди був вірним побратимам,він так хотів жити будував плани на майбутнє,з нетерпінням чекав дитинку.
Завжди міг підтримати будь яку розмову,завжди був усміхненою і щирою людиною,не давав ніколи сумувати або падати духом.
Мій Валентин,віддав найцінніше за нас,за мир,за Україну-своє життя...
Карпік Валентин Петрович-відважний воїн,вірний побратим,коханий чоловік,найкращий син,брат,друг.Для нас він назавжди залишиться жити у наших серцях!
Слава Україні!Слава та низький уклін Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Попазова Каріна Олександрівна
26 червня 2025
2.
Спірідонова Ганна Володимирівна
26 червня 2025
3.
Сопік Катерина Миколаївна
26 червня 2025
4.
Кожухар Надія Петрівна
26 червня 2025
5.
Турчманович Надія Романівна
26 червня 2025
6.
Щиглевська Анна Іванівна
26 червня 2025
7.
Чагіна Євгенія Едуардівна
26 червня 2025
8.
Ковальчук Надія Олегівна
26 червня 2025
9.
Поперечнюк Людмила Сергіївна
26 червня 2025
10.
Іщенко Вікторія Анатоліївна
26 червня 2025
11.
Кіт Оксана Мирославівна
26 червня 2025
12.
Дубовик Ганна Олександрівна
26 червня 2025
13.
Пазєєва Ганна Михайлівна
26 червня 2025
14.
Кириченко Віра Миколаївна
26 червня 2025
15.
Соколенко Лілія Павлівна
26 червня 2025
16.
Павлик Оксана Михайлівна
26 червня 2025
17.
Крочук Роман Валентинович
26 червня 2025
18.
Чернова Юлія Олександрівна
26 червня 2025
19.
Купріянова Оксана Петрівна
26 червня 2025
20.
Семенець Анастасія Володимирівна
26 червня 2025
21.
Шокот Арсеній Васильович
26 червня 2025
22.
Сокол Валерія Сергіївна
26 червня 2025
23.
Корсун Світлана Анатоліївна
25 червня 2025
24.
Яковський Сергій Миколайович
25 червня 2025
25.
Коваленко Андрій Володимирович
25 червня 2025
26.
Ляшкевич Ольга Ігорівна
25 червня 2025
27.
Дзюба Оксана Юріївна
25 червня 2025
28.
Руднік Ірина Василівна
25 червня 2025
29.
Ніколаєнко Ірина Анатоліївна
25 червня 2025
30.
Хмарук Аліна Віталіївна
25 червня 2025