Шановний пане Президенте!
Звертаюсь до Вас із щирим проханням про присвоєння почесного звання Героя України( посмертно) моєму чоловіку Федінішинець Михайлу Петровичу – вірному захиснику нашої країни.
25 травня 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України , та проходив службу в 1-му батальйоні морської піхоти військової частини А4548 37 ОБрМП. Стрілець-санітар розвідувального взводу батальйону морської піхоти.
5 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олексіївка, Донецької області загинув смертю хоробрих, відстоюючи незалежність і територіальну цілісність України. Він поклав своє життя заради миру, свободи і майбутнього нашої держави.
У мирному житті Михайло був люблячим батьком та чоловіком. В нього залишилося троє дітей, молодшому Івану лише 7 років. Дітям дуже важко без батька, а мені без мого коханого чоловіка.
Він був дуже доброю та відкритою людиною, але на полі бою завжди залишався сміливим та рішучим.
Його героїзм , відданість військовій присязі та Батьківщині, готовність до самопожертви є прикладом для всієї нації.
Вважаю, що подвиг матроса Федінішинець Михайла Петровича позивний «Фердінант» заслуговує на найвищу нагороду-звання
Героя України (посмертно). Це стане актом справедливості та вшанування памʼяті полеглого воїна.
З повагою та надією Федінішинець Катерина Вʼячеславівна , дружина загиблого Героя.