Шановний Пане Президенте я мати загиблого воїна,прошу Вас присвоїти Героя України (посмертно) хороброму воїну,захиснику Батьківщини,старшому сержанту Паланичці Миколі Миколайовичу 20.10.1994 р.н,який проживав у с.Ставки Гайсинського р-ну Вінницької області.
Коля зростав добрим,працьовитим і люблячим хлопчиком.Після закінчення школи,вступив до ліцею,згодом після якого був призваний на строкову службу у м.Київ Національна гвардія України.
По закінченню строкової служби працював і планував майбутнє зі своєю дружиною Олесьою.Але не судилося...
24.02.22 року у нашу країну прийшла війна,і Коля не вагаючись вирушив до військомату з якого був направлений на Миколаївщину боронити неньку Україну.
Проходив службу у 59 бригаді 1 мотопіхотній роті 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотного відділення на посаді Стрілець-снайпер.
Весь період служби Коля з побратимами були на лінії оборони,де завжди йшли запеклі бої.Жодного разу він не нарікав що йому важко чи страшно.Батькам завжди казав:"Хто як не я?"
Але в ніч з 17 на 18 серпня 2022 року,Коля з побратимами йшли на штурм,під час якого його побратими зазнали поранень і потребували термінової евакуації з поля бою.Збирали групу добровольців які допоможуть це зробити,адже ризик загинути був дуже високий.Коля не вагаючись згодився іти,і нажаль під час виконання бойового завдання попав під артилерійський обстріл,де отримав поранення несумісні з життям.
У пам'яті рідних,друзів і побратимів має лише хороші спогади як відважний,щирий,люблячий і з дуже добрим серцем.
Коля був вірним сином своєї Батьківщини який віддав своє життя за Незалежність України.
Нагороджений орденом за мужність 3 ступеня ім.Богдана Хмельницкого (посмертно).
Я пишаюся своїм єдиним сином,для нас він завжди Герой якому навіки 27.
Від імені батьків, друзів,побратимів і громади просимо Вас відзначити його почесним званням "Герой України"