Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Серотюку Миколі Олексійовичу ,який загинув 23.09.23 року під час виконання бойового завдання.Його відвага ,самопожертва та внесок у захист України заслуговують на найвищу державну нагороду.

ановний пане Президенте України!
Звертаємось до Вас від імені рідних, матери,сестри,братів,друзів та побратимів з проханням підписати петицію про присвоєння почесного звання ,"Герой України(посмертно)"військовослужбовцю Збройних Сил України,старшому сержанту Серотюку Миколі Олексійовичу.
Оскільки Микола віддав за Україну найцінніше-своє життя,тому звання Героя України(посмертно)це найменше,що держава може зробити у відповідь.

Я ,мати військовослужбовця Серотюка Миколи Олексійовича(22.05.1979р.н.),який був старшим сержантом,кулеметник 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7106,22 осб.
Командиром бойової машини-командир 2 механізованого відділеня 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4722,116 ОМБр.
Коли над рідною Україною нависла страшна небезпека,Микола пішов з перших днів на захист батьківшини 04.03.2022 року .Був в Польщі на навчанні.Виконував бойові завдання в Сумах, в районі н.п.Безруки,у н.п.Прудянка-Шаповалівка,н.п.Дергачі,н.
п.Солоницівка,н.п.Слатине,Нове, у н.п.Крисине Харківської обл.,н.п.Лебедин ,Сумської обл.все не перерахувати де проходив завдання виконуючи з гідністю.За час проходження служби зарекомендував себе як високопрофесійний,виконавчий військовослужбовець .В складних обставинах вмів оперативно та правильно прийняти доцільні і обгрунтовані рішення.Мав високий рівень фахової підготовки.Обов'язки за посадою виконував вміло у відповідності з професійними навичками.Неоднорозово був нагороджений Грамотами за сумлінне виконання службових обов'язків,та подяками за сумлінне виконання обов'язків по захисту суверенітету України та зразкову військову дисципліну.Нагороджений за мужність ,самовідданість,виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України ,вірність військовій присязі звання "Почесний громадянин Сокирянщини"(посмертно ). За всю свою службу жодного разу не був у відпустці.
Свій останній бій на Запорізькому напрямку Микола Олексійович прийняв 23.09.23 року ,зв'язок обірвався... Був безвісти пропавшим 1 рік і 5 місяців віри та сподівання на краще,але дива не сталося .Натомісь ,лише чорний смуток та сльози оповили родину...Микола був вірним присязі та патріотом нашої України поліг смертю хоробрих на ратному полі,обороняючи рідну землю від рашиської нечисті.Він віддав своє життя за те,щоб якнайшвидше прийшла Перемога над ненависним ворогом,заради своїх рідних та заради кожного з нас.
Йому назавжди 44...а його віра в світле майбутнє вічна...
Низький уклін та вічна пам'ять всім загиблим!Слава Україні !Героям Слава!