Шановний, Пане Президенте, Володимире Олександровичу!
Я, мама, солдата Боголуцького Арсена Руслановича, Бродівська громада, рідні, друзі та побратими звертаються до Вас із проханням присвоїти йому звання Героя України (посмертно), який віддав своє молоде життя у віці 21 рік, за свободу і незалежність України.
Арсен змалку виявляв риси справедливості, чесності, відповідальності, був підтримкою для своїх братів і сестер. Любив Україну та військову справу.
З початком повномасштабного вторгнення 18-ти річний Арсен не вагаючись став на захист Батьківщини. У перші дні повномасштабної війни він добровільно вступив до лав 103-ї Окремої Бригади Сил Територіальної Оборони ЗСУ, 64-го батальйону, а вже в серпні того ж року вирушив на фронт. Згодом був переведений в інший підрозділ Сил Спеціальних Операцій, де служив на посаді оператора відділення управління командира батареї артилерійської батареї. Арсен виконував бойові завдання, як оператор БПЛА, демонструючи надзвичайну мужність, професіоналізм і відданість військовій справі, завжди сумлінно і віддано виконував свою роботу.
Його останній бій відбувся 29 січня 2024 року поблизу населеного пункту Гончарівка Суджанського району Курської області. У цій запеклій боротьбі він віддав своє життя заради України, прийнявши удар на себе, захистивши побратима.
Смерть Арсена – велика втрата для його родини, громади та всієї країни. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях як символ відваги, честі та самопожертви.
З огляду на визначні заслуги Боголуцького Арсена Руслановича перед Україною, його героїзм і самопожертву в боротьбі за свободу нашої держави, просимо Вас присвоїти йому звання Героя України (посмертно), адже саме таким чином памʼять про його службу буде в памʼяті мільйонів українців.
В Арсена є вже декілька нагород - медаль "За військову службу Україні" ( очікується на вручення ), "Хрест Сил Спеціальних", нагрудний знак "Знак пошани", медаль Учасника Бойових Дій "Ветеран війни".