Президенту України
Зеленському Володимиру Олександровичу
Шановний Володимире Олександровичу!
До Вас звертається мати воїна, який віддав своє життя за свободу та незалежність України – Гордієнко Геннадія Валерійовича.
Мій син народився 26 березня 2002 року в місті Дніпро. Закінчив середню загальноосвітню школу №14, після чого вступив до Університету митної справи та фінансів. Навчання завершував уже під час проходження військової служби.
Коли розпочалася повномасштабна війна, мій син не вагався і 11 квітня 2022 року, у 20-річному віці, добровільно став на захист Батьківщини.
Він проходив службу у місті Охтирка у складі військової частини А0563, спочатку як розвідник-сапер, виконуючи небезпечні завдання з розмінування та знешкодження вибухових пристроїв. Його робота була надзвичайно ризикованою, але він сумлінно виконував свій обов’язок, рятуючи життя побратимів.
Згодом Геннадій продовжив службу як оператор безпілотних літальних апаратів. Виконуючи бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках, він неодноразово виявляв мужність і професіоналізм, коригуючи удари, виявляючи ворожі позиції та допомагаючи знищувати техніку противника.
На жаль, 15 січня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі села Березове, Дніпропетровської області, мій син загинув від удару ворожого FPV-дрона, залишаючись до останнього вірним своєму обов’язку. Йому було всього 22 роки…
Як мати, я пишаюся своїм сином і водночас відчуваю нестерпний біль від його втрати. Його відвага, самопожертва та відданість Україні заслуговують на найвищу державну нагороду.
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) Гордієнко Геннадію Валерійовичу – воїну, який віддав своє життя в боротьбі з окупантами за незалежність і свободу України.
Це буде визнанням його подвигу, честю для всієї нашої родини, його бойових товаришів і всіх, хто продовжує боротьбу за незалежність України.
Слава Україні! Героям Слава!