Президенту України Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України
Шановний Володимире Олександровичу!
Я, Ольоленко Ірина Серніївна, дружина загиблого воїна Ольоленка Артема Миколайовича 02.12.1991, звертаюся до Вас із проханням про присвоєння йому звання Героя України (посмертно).
Мій коханий чоловік був оператором безпілотних авіаційних комплексів роти вогневої підтримки військової частини А1556 Збройних Сил України. Він віддано та самовіддано боронив Україну, виконувавши складні бойові завдання.
10 грудня 2024 року отримав «Ветерана війни» від командування оперативного об'єднання «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Вірний військовій присязі, в бою за нашу Батьківщину, під час виконання бойового завдання загинув 06 березня 2025 року внаслідок удару FPV-дрону в районі населеного пункту Степове Запорізької області. Артем героїчно загинув, захищаючи свою країну, своїх побратимів, нашу свободу та майбутнє наших дітей.
Артем був не просто воїном – він був добрим, мужнім, рішучим та незламним воїном світла. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові. Його професіоналізм і самовідданість неодноразово сприяли успішному виконанню бойових завдань, рятували життя українських захисників і завдавали значних втрат ворогу.
Для мене і для всіх, хто знав Артема, він – справжній Герой. Його подвиг заслуговує на найвищу державну відзнаку – звання Героя України (посмертно). Це не лише данина його пам’яті, а й визнання його жертовності, відваги та внеску в боротьбу за незалежність України.
Прошу Вас підтримати цю ініціативу та віддати належну шану моєму чоловікові, який віддав найдорожче – своє життя – заради нашої країни.
Ця петиція це найменше що я можу зробити в памʼять про свого чоловіка та батька наших дітей.
З повагою та вірою в справедливість, Ольоленко Ірина Серніївна Дружина загиблого Героя якому навіки 33
Слава Україні!