Шановний Президенте України, шановні громадяни!
Звертаюся до Вас із проханням про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) моєму рідному брату, Ситнику Богдану Ігоровичу, який віддав своє життя за незалежність і територіальну цілісність України.
Його життєвий шлях
Богдан Ігорович народився у 1997 році. Він був світлою, доброю і чуйною людиною, яка завжди приходила на допомогу тим, хто цього потребував. Родина була для нього святинею, він безмежно любив своїх близьких, поважав старших і дбав про молодших.
З дитинства Богдан вирізнявся наполегливістю та мужністю. Він завжди мав загострене почуття справедливості, не терпів брехні й зради. Його серце було сповнене патріотизму та любові до рідної землі.
Коли настав час боронити Україну, він не вагаючись став до лав Збройних Сил. Служив у складі інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини А4674. Вірний військовій присязі, він проявив стійкість, мужність і самопожертву, виконуючи бойове завдання.
Його подвиг
02 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання з інженерного забезпечення в районі н.п. Нова Полтавка, Покровського району, Донецької області, Богдан отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок ворожого удару FPV-дрона противника.
Він загинув, захищаючи своїх побратимів і свою країну. Його смерть пов’язана із захистом Батьківщини та виконанням службових обов’язків.
Чому він заслуговує на звання Героя України?
Богдан був не просто воїном — він був людиною честі, принципів та великого серця. Його життя було прикладом беззаперечної відданості своїй країні, а його самопожертва заслуговує на найвищу державну нагороду.
Закликаю всіх небайдужих підтримати цю петицію своїм підписом, щоб вшанувати пам’ять мого брата та його подвиг на державному рівні.
Слава Україні! Героям слава!
З повагою,Коваль Діана Ігорівна.