№22/245054-еп
Шановний пане Президенте! Я, Куничник Тетяна Ігорівна, прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму батькові Куничнику Ігорю Семеновичу саперу інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 14 окремої механізованої бригади частини А1008, який до останнього подиху захищав свою країну.
Автор (ініціатор): Куничник Тетяна Ігорівна
Дата оприлюднення: 07 квітня 2025
Ігор Куничник народився у сім‘ї Семена та Ольги Куничників 5 грудня 1976 року у селі Броди Волинської області Ковельського району. Після закінчення школи з досягненням повноліття пішов на строкову службу. Служив у внутрішніх військах у тодішньому Дніпропетровську. Після «строчки» підписав контракт і певний час служив у Луцьку. Коли мій тато у 2003 році одружився з моєю мамою вони оселились у Бродах із батьками. У 2006 році у них з‘явилась я. Був період коли тато працював у лісі, але звільнився тому почав їздити за кордон.
Війна застала мого тата в Польщі. Не роздумуючи та не слухаючи нас, він повернувся на Батьківщину. 10 липня 2023 року до нього приїхали працівники військкомату і вручили повістку. Від не відмовився. Пройшов медогляд і уже 11 липня 2023 року поїхав на навчання.
Весь цей час служив на Харківському напрямку. Спочатку був у піхоті. Проявив себе як відповідальний і свідомий військовий. У грудні 2023 року мій батько отримав поранення в руку витягуючи побратимів з-під завалів під час обстрілів тож на трішки його відпустили додому. а 14 січня уже вибув назад у свою військову частину.
Трохи згодом Ігоря Куничника відправили на навчання у Кам’янець-Подільський, після чого став інженером-сапером. Працював на розміновуванні на Харківщині, але вже в іншому населеному пункті. Там також поводився як ЛЮДИНА з великим, добрим серцем. Пізніше йому повідомили, що його переводять у штурмовики. Десять днів тривало навчання і 13 жовтня закінчилося.
А о 9 ранку 16 жовтня приїхали з військкомату і повідомили, що у вівторок, 15 жовтня, Ігор загинув під час виконання бойового завдання.
Почуття змішалися в один суцільний клубок . Серце рвалося на шматки, а треба було ще дочекатися, коли батька доправлять додому.
19 жовтня траурний кортеж прибув до дому Куничників. Востаннє ночував герой у власній оселі, востаннє цілували його бездиханне тіло рідні і близькі.
Мій батько віддав своє життя за усю нашу країну.
Прошу Вас розглянути можливість присвоєння Куничнику Ігорю Семеновичу звання «Герой України» посмертно.
З повагою,
Куничник Тетяна Ігорівна.
Війна застала мого тата в Польщі. Не роздумуючи та не слухаючи нас, він повернувся на Батьківщину. 10 липня 2023 року до нього приїхали працівники військкомату і вручили повістку. Від не відмовився. Пройшов медогляд і уже 11 липня 2023 року поїхав на навчання.
Весь цей час служив на Харківському напрямку. Спочатку був у піхоті. Проявив себе як відповідальний і свідомий військовий. У грудні 2023 року мій батько отримав поранення в руку витягуючи побратимів з-під завалів під час обстрілів тож на трішки його відпустили додому. а 14 січня уже вибув назад у свою військову частину.
Трохи згодом Ігоря Куничника відправили на навчання у Кам’янець-Подільський, після чого став інженером-сапером. Працював на розміновуванні на Харківщині, але вже в іншому населеному пункті. Там також поводився як ЛЮДИНА з великим, добрим серцем. Пізніше йому повідомили, що його переводять у штурмовики. Десять днів тривало навчання і 13 жовтня закінчилося.
А о 9 ранку 16 жовтня приїхали з військкомату і повідомили, що у вівторок, 15 жовтня, Ігор загинув під час виконання бойового завдання.
Почуття змішалися в один суцільний клубок . Серце рвалося на шматки, а треба було ще дочекатися, коли батька доправлять додому.
19 жовтня траурний кортеж прибув до дому Куничників. Востаннє ночував герой у власній оселі, востаннє цілували його бездиханне тіло рідні і близькі.
Мій батько віддав своє життя за усю нашу країну.
Прошу Вас розглянути можливість присвоєння Куничнику Ігорю Семеновичу звання «Герой України» посмертно.
З повагою,
Куничник Тетяна Ігорівна.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Котелевець Лідія Михайлівна
13 квітня 2025
2.
Григор'єва Світлана Григорівна
13 квітня 2025
3.
Линник Ольга Володимирівна
13 квітня 2025
4.
Польова Таміла Олександрівна
13 квітня 2025
5.
Крохмаль Ольга Богданівна
13 квітня 2025
6.
Дереш Богданна Богданівна
13 квітня 2025
7.
Садова Марина Станіславівна
13 квітня 2025
8.
Фуртак Арсен Вікторович
13 квітня 2025
9.
Мусійчук Ірина Іванівна
13 квітня 2025
10.
Павлова Надія Вікторівна
13 квітня 2025
11.
Дяченко Сергій Анатолійович
13 квітня 2025
12.
Вічева Каріна Ельдарівна
13 квітня 2025
13.
Шунь Ірина Володимирівна
13 квітня 2025
14.
Мацола Юлія Іванівна
13 квітня 2025
15.
Герляк Галина Мирославівна
13 квітня 2025
16.
Давидович Оксана Ярославівна
13 квітня 2025
17.
Сливка Дарія Павлівна
13 квітня 2025
18.
Глухова Іванна Павлівна
13 квітня 2025
19.
Дейнеко Павло Олександрович
13 квітня 2025
20.
Барсукова Олександра Сергіївна
13 квітня 2025
21.
Клименко Аліна Миколаївна
13 квітня 2025
22.
Хомич Тетяна Петрівна
13 квітня 2025
23.
Корнієнко Людмила Миколаївна
13 квітня 2025
24.
Терзі Ганна Євгенівна
13 квітня 2025
25.
Шпачинська Діана Григорівна
13 квітня 2025
26.
Ковнір Наталія Володимирівна
13 квітня 2025
27.
Погребняк Ірина Петрівна
13 квітня 2025
28.
Ворончук Вячеслав Казимирович
13 квітня 2025
29.
Василик Любов Іванівна
13 квітня 2025
30.
Кравець Галина Романівна
13 квітня 2025
3262
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 86 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.