№22/245054-еп
Шановний пане Президенте! Я, Куничник Тетяна Ігорівна, прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму батькові Куничнику Ігорю Семеновичу саперу інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 14 окремої механізованої бригади частини А1008, який до останнього подиху захищав свою країну.
Автор (ініціатор): Куничник Тетяна Ігорівна
Дата оприлюднення: 07 квітня 2025
Ігор Куничник народився у сім‘ї Семена та Ольги Куничників 5 грудня 1976 року у селі Броди Волинської області Ковельського району. Після закінчення школи з досягненням повноліття пішов на строкову службу. Служив у внутрішніх військах у тодішньому Дніпропетровську. Після «строчки» підписав контракт і певний час служив у Луцьку. Коли мій тато у 2003 році одружився з моєю мамою вони оселились у Бродах із батьками. У 2006 році у них з‘явилась я. Був період коли тато працював у лісі, але звільнився тому почав їздити за кордон.
Війна застала мого тата в Польщі. Не роздумуючи та не слухаючи нас, він повернувся на Батьківщину. 10 липня 2023 року до нього приїхали працівники військкомату і вручили повістку. Від не відмовився. Пройшов медогляд і уже 11 липня 2023 року поїхав на навчання.
Весь цей час служив на Харківському напрямку. Спочатку був у піхоті. Проявив себе як відповідальний і свідомий військовий. У грудні 2023 року мій батько отримав поранення в руку витягуючи побратимів з-під завалів під час обстрілів тож на трішки його відпустили додому. а 14 січня уже вибув назад у свою військову частину.
Трохи згодом Ігоря Куничника відправили на навчання у Кам’янець-Подільський, після чого став інженером-сапером. Працював на розміновуванні на Харківщині, але вже в іншому населеному пункті. Там також поводився як ЛЮДИНА з великим, добрим серцем. Пізніше йому повідомили, що його переводять у штурмовики. Десять днів тривало навчання і 13 жовтня закінчилося.
А о 9 ранку 16 жовтня приїхали з військкомату і повідомили, що у вівторок, 15 жовтня, Ігор загинув під час виконання бойового завдання.
Почуття змішалися в один суцільний клубок . Серце рвалося на шматки, а треба було ще дочекатися, коли батька доправлять додому.
19 жовтня траурний кортеж прибув до дому Куничників. Востаннє ночував герой у власній оселі, востаннє цілували його бездиханне тіло рідні і близькі.
Мій батько віддав своє життя за усю нашу країну.
Прошу Вас розглянути можливість присвоєння Куничнику Ігорю Семеновичу звання «Герой України» посмертно.
З повагою,
Куничник Тетяна Ігорівна.
Війна застала мого тата в Польщі. Не роздумуючи та не слухаючи нас, він повернувся на Батьківщину. 10 липня 2023 року до нього приїхали працівники військкомату і вручили повістку. Від не відмовився. Пройшов медогляд і уже 11 липня 2023 року поїхав на навчання.
Весь цей час служив на Харківському напрямку. Спочатку був у піхоті. Проявив себе як відповідальний і свідомий військовий. У грудні 2023 року мій батько отримав поранення в руку витягуючи побратимів з-під завалів під час обстрілів тож на трішки його відпустили додому. а 14 січня уже вибув назад у свою військову частину.
Трохи згодом Ігоря Куничника відправили на навчання у Кам’янець-Подільський, після чого став інженером-сапером. Працював на розміновуванні на Харківщині, але вже в іншому населеному пункті. Там також поводився як ЛЮДИНА з великим, добрим серцем. Пізніше йому повідомили, що його переводять у штурмовики. Десять днів тривало навчання і 13 жовтня закінчилося.
А о 9 ранку 16 жовтня приїхали з військкомату і повідомили, що у вівторок, 15 жовтня, Ігор загинув під час виконання бойового завдання.
Почуття змішалися в один суцільний клубок . Серце рвалося на шматки, а треба було ще дочекатися, коли батька доправлять додому.
19 жовтня траурний кортеж прибув до дому Куничників. Востаннє ночував герой у власній оселі, востаннє цілували його бездиханне тіло рідні і близькі.
Мій батько віддав своє життя за усю нашу країну.
Прошу Вас розглянути можливість присвоєння Куничнику Ігорю Семеновичу звання «Герой України» посмертно.
З повагою,
Куничник Тетяна Ігорівна.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Урбанович Тетяна Володимирівна
28 травня 2025
2.
Божик Марія Володимирівна
28 травня 2025
3.
Кошелюк Олена Іванівна
28 травня 2025
4.
Мельник Дар'я Тарасівна
28 травня 2025
5.
Васічкін Олег Олександрович
28 травня 2025
6.
Сімка Ольга Миколаївна
28 травня 2025
7.
Музичук Тетяна Андріївна
28 травня 2025
8.
Кривошапка Оксана Олександрівна
28 травня 2025
9.
Ілик Юлія Валентинівна
28 травня 2025
10.
Слижук Людмила Миколаївна
28 травня 2025
11.
Конюхова Світлана Олександрівна
28 травня 2025
12.
Микитюк Євгенія Михайлівна
28 травня 2025
13.
Лейник Людмила Анатоліївна
28 травня 2025
14.
Каган Олена Григорівна
28 травня 2025
15.
Адамчук Марія Василівна
28 травня 2025
16.
Пинда Тарас Федорович
28 травня 2025
17.
Піляй Зоя Олександрівна
28 травня 2025
18.
Шевченко Ірина Олександрівна
28 травня 2025
19.
Муха Ольга Іванівна
28 травня 2025
20.
Маклахова Тамара Петрівна
28 травня 2025
21.
Байбородова Ольга Степанівна
28 травня 2025
22.
Бистримович Надія Миколаївна
28 травня 2025
23.
Гордус Оксана Віталіївна
28 травня 2025
24.
Глова Євгеній Іванович
28 травня 2025
25.
Фоїна Михайло Ростиславович
28 травня 2025
26.
Сухиненко Людмила Вікторівна
28 травня 2025
27.
Ципляк Марина Володимирівна
28 травня 2025
28.
Фоїна Наталія Богданівна
28 травня 2025
29.
Міліщук Валерія Володимирівна
28 травня 2025
30.
Парфелюк Любов Анатоліївна
28 травня 2025
9415
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 40 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.