№22/245054-еп
Шановний пане Президенте! Я, Куничник Тетяна Ігорівна, прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму батькові Куничнику Ігорю Семеновичу саперу інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 14 окремої механізованої бригади частини А1008, який до останнього подиху захищав свою країну.
Автор (ініціатор): Куничник Тетяна Ігорівна
Дата оприлюднення: 07 квітня 2025
Ігор Куничник народився у сім‘ї Семена та Ольги Куничників 5 грудня 1976 року у селі Броди Волинської області Ковельського району. Після закінчення школи з досягненням повноліття пішов на строкову службу. Служив у внутрішніх військах у тодішньому Дніпропетровську. Після «строчки» підписав контракт і певний час служив у Луцьку. Коли мій тато у 2003 році одружився з моєю мамою вони оселились у Бродах із батьками. У 2006 році у них з‘явилась я. Був період коли тато працював у лісі, але звільнився тому почав їздити за кордон.
Війна застала мого тата в Польщі. Не роздумуючи та не слухаючи нас, він повернувся на Батьківщину. 10 липня 2023 року до нього приїхали працівники військкомату і вручили повістку. Від не відмовився. Пройшов медогляд і уже 11 липня 2023 року поїхав на навчання.
Весь цей час служив на Харківському напрямку. Спочатку був у піхоті. Проявив себе як відповідальний і свідомий військовий. У грудні 2023 року мій батько отримав поранення в руку витягуючи побратимів з-під завалів під час обстрілів тож на трішки його відпустили додому. а 14 січня уже вибув назад у свою військову частину.
Трохи згодом Ігоря Куничника відправили на навчання у Кам’янець-Подільський, після чого став інженером-сапером. Працював на розміновуванні на Харківщині, але вже в іншому населеному пункті. Там також поводився як ЛЮДИНА з великим, добрим серцем. Пізніше йому повідомили, що його переводять у штурмовики. Десять днів тривало навчання і 13 жовтня закінчилося.
А о 9 ранку 16 жовтня приїхали з військкомату і повідомили, що у вівторок, 15 жовтня, Ігор загинув під час виконання бойового завдання.
Почуття змішалися в один суцільний клубок . Серце рвалося на шматки, а треба було ще дочекатися, коли батька доправлять додому.
19 жовтня траурний кортеж прибув до дому Куничників. Востаннє ночував герой у власній оселі, востаннє цілували його бездиханне тіло рідні і близькі.
Мій батько віддав своє життя за усю нашу країну.
Прошу Вас розглянути можливість присвоєння Куничнику Ігорю Семеновичу звання «Герой України» посмертно.
З повагою,
Куничник Тетяна Ігорівна.
Війна застала мого тата в Польщі. Не роздумуючи та не слухаючи нас, він повернувся на Батьківщину. 10 липня 2023 року до нього приїхали працівники військкомату і вручили повістку. Від не відмовився. Пройшов медогляд і уже 11 липня 2023 року поїхав на навчання.
Весь цей час служив на Харківському напрямку. Спочатку був у піхоті. Проявив себе як відповідальний і свідомий військовий. У грудні 2023 року мій батько отримав поранення в руку витягуючи побратимів з-під завалів під час обстрілів тож на трішки його відпустили додому. а 14 січня уже вибув назад у свою військову частину.
Трохи згодом Ігоря Куничника відправили на навчання у Кам’янець-Подільський, після чого став інженером-сапером. Працював на розміновуванні на Харківщині, але вже в іншому населеному пункті. Там також поводився як ЛЮДИНА з великим, добрим серцем. Пізніше йому повідомили, що його переводять у штурмовики. Десять днів тривало навчання і 13 жовтня закінчилося.
А о 9 ранку 16 жовтня приїхали з військкомату і повідомили, що у вівторок, 15 жовтня, Ігор загинув під час виконання бойового завдання.
Почуття змішалися в один суцільний клубок . Серце рвалося на шматки, а треба було ще дочекатися, коли батька доправлять додому.
19 жовтня траурний кортеж прибув до дому Куничників. Востаннє ночував герой у власній оселі, востаннє цілували його бездиханне тіло рідні і близькі.
Мій батько віддав своє життя за усю нашу країну.
Прошу Вас розглянути можливість присвоєння Куничнику Ігорю Семеновичу звання «Герой України» посмертно.
З повагою,
Куничник Тетяна Ігорівна.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ятчук Людмила Миколаївна
18 червня 2025
2.
Музика Оксана Василівна
18 червня 2025
3.
Мазур Світлана Борисівна
18 червня 2025
4.
Скрипнік Ірина Борисівна
18 червня 2025
5.
Мельник Галина Володимирівна
18 червня 2025
6.
Пилипенко Світлана Володимирівна
18 червня 2025
7.
Семенюк Олена Андріївна
18 червня 2025
8.
Варченко Тетяна Борисівна
18 червня 2025
9.
Бегма Надія Іванівна
18 червня 2025
10.
Шевченко Ірина Василівна
18 червня 2025
11.
Дзюба Анжеліка Василівна
18 червня 2025
12.
Благітко Ганна Богданівна
18 червня 2025
13.
Череута Ліна Вікторівна
18 червня 2025
14.
Дідківська Іванна Вікторівна
18 червня 2025
15.
Перепелиця Юлія Костянтинівна
18 червня 2025
16.
Яворська Олена Вячеславівна
18 червня 2025
17.
Федоров Олексій Анатолійович
18 червня 2025
18.
Бойчук Олена Євгенівна
18 червня 2025
19.
Кириченко Марта Михайлівна
18 червня 2025
20.
Смокович Калина Іванівна
18 червня 2025
21.
Гарбуз Вікторія Ростиславівна
18 червня 2025
22.
Мостепанюк Оксана Іванівна
18 червня 2025
23.
Куць Дмитро Олександрович
18 червня 2025
24.
Радюк Сергій Миколайович
18 червня 2025
25.
Тарасенко Інна Олексіївна
18 червня 2025
26.
Німцович Ганна Олексіївна
18 червня 2025
27.
Минкіна Ганна Олександрівна
18 червня 2025
28.
Шевченко Руслан Миколайович
18 червня 2025
29.
Мішина Лариса Семенівна
18 червня 2025
30.
Баран Роман Миколайович
18 червня 2025
13393
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 19 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.