№22/245068-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату 47-ої ОМБР Пронцевичу Андрію Івановичу, позивний «Вітер»
Автор (ініціатор): Пронцевич Євгенія Валеріївна
Дата оприлюднення: 07 квітня 2025
Шановний Пане Президенте!
Ми, що нижче підписалися, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Пронцевичу Андрію Івановичу — воїну, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Андрій Пронцевич здобув вищу освіту за двома спеціальностями у КНТЕУ. Був палким патріотом, активно підтримував національні ініціативи, був волонтером при проведенні Євро-2012 та брав участь у Революції Гідності. З початком повномасштабного вторгнення росії добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч 4699), до якої долучився завдяки рекрутингу на початку жовтня 2022 року. До цього моменту центри комплектування відмовляли Андрію у мобілізації за станом здоров’я – як у рідному Камені-Каширському, так і в Києві.
Разом із побратимами брав участь у важливих військових операціях цієї війни:
— контрнаступ на Запорізькому напрямку (бої на Токмацькому напрямі в районі Оріхова влітку 2023)
— оборона Авдіївки (жовтень 2023-лютий 2024),
— запеклі бої на Покровському напрямку
— операція у Курській області (з осені 2024)
Завжди був готовий йти вперед, навіть у найнебезпечніших умовах.
«Я не можу згаяти таку можливість», — це його слова перед виходом на один з останніх в його житті боїв. Був вірним присязі до останнього подиху.
Андрій Пронцевич загинув 16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, маючи лише 33 роки. Його загибель — непоправна втрата для родини, друзів, побратимів і всієї країни. У нього залишилися дружина та 10-місячна донька, яка тепер бачитиме тата-Героя лише на фото.
У мирному житті Андрій Іванович був чудовим сім’янином, надійним колегою і вірним другом. Захоплювався футболом — не втрачав нагоди зіграти в улюблену гру навіть під час коротких відпусток із пекла війни.
Відданість службі, вірність державі та військові подвиги солдата Андрія Пронцевича гідні звання Героя України (посмертно).
Це — не лише вшанування пам’яті одного воїна, а й потужний знак для всіх, хто нині бореться за нашу державу.
Слава Україні!
Ми, що нижче підписалися, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Пронцевичу Андрію Івановичу — воїну, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Андрій Пронцевич здобув вищу освіту за двома спеціальностями у КНТЕУ. Був палким патріотом, активно підтримував національні ініціативи, був волонтером при проведенні Євро-2012 та брав участь у Революції Гідності. З початком повномасштабного вторгнення росії добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч 4699), до якої долучився завдяки рекрутингу на початку жовтня 2022 року. До цього моменту центри комплектування відмовляли Андрію у мобілізації за станом здоров’я – як у рідному Камені-Каширському, так і в Києві.
Разом із побратимами брав участь у важливих військових операціях цієї війни:
— контрнаступ на Запорізькому напрямку (бої на Токмацькому напрямі в районі Оріхова влітку 2023)
— оборона Авдіївки (жовтень 2023-лютий 2024),
— запеклі бої на Покровському напрямку
— операція у Курській області (з осені 2024)
Завжди був готовий йти вперед, навіть у найнебезпечніших умовах.
«Я не можу згаяти таку можливість», — це його слова перед виходом на один з останніх в його житті боїв. Був вірним присязі до останнього подиху.
Андрій Пронцевич загинув 16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, маючи лише 33 роки. Його загибель — непоправна втрата для родини, друзів, побратимів і всієї країни. У нього залишилися дружина та 10-місячна донька, яка тепер бачитиме тата-Героя лише на фото.
У мирному житті Андрій Іванович був чудовим сім’янином, надійним колегою і вірним другом. Захоплювався футболом — не втрачав нагоди зіграти в улюблену гру навіть під час коротких відпусток із пекла війни.
Відданість службі, вірність державі та військові подвиги солдата Андрія Пронцевича гідні звання Героя України (посмертно).
Це — не лише вшанування пам’яті одного воїна, а й потужний знак для всіх, хто нині бореться за нашу державу.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Бокій Юрій Анатолійович
14 квітня 2025
2.
Комарницька Наталія Володимирівна
14 квітня 2025
3.
Павлюк Людмила Володимирівна
14 квітня 2025
4.
Круковська Юлія Іванівна
14 квітня 2025
5.
Антропова Віра Юріївна
14 квітня 2025
6.
Войтенко Віра Василівна
14 квітня 2025
7.
Гомола Олена Анатоліївна
14 квітня 2025
8.
Користова Світлана Василівна
14 квітня 2025
9.
Демченко Єсенія Русланівна
14 квітня 2025
10.
Марчак Ігор Іванович
14 квітня 2025
11.
Стебницька Ганна Любомирівна
14 квітня 2025
12.
Греськів Галина Миколаївна
14 квітня 2025
13.
Гушпіт Оксана Степанівна
14 квітня 2025
14.
Найдич Руслан Михайлович
14 квітня 2025
15.
Колібаба Артем Андрійович
14 квітня 2025
16.
Петриковець Ірина Сергіївна
14 квітня 2025
17.
Журавльова Валентина Миколаївна
14 квітня 2025
18.
Фартушняк Тетяна Володимирівна
14 квітня 2025
19.
Заверуха Вікторія Олександрівна
14 квітня 2025
20.
Гукаленко Михайло Вікторович
14 квітня 2025
21.
Остап'юк Надія Василівна
14 квітня 2025
22.
Петрова Ольга Володимирівна
14 квітня 2025
23.
Гасюк Тетяна Степанівна
14 квітня 2025
24.
Колібаба Катерина Сергіївна
14 квітня 2025
25.
Павлюк Марія Іванівна
14 квітня 2025
26.
Бабарика Ольга Володимирівна
14 квітня 2025
27.
Саніна Наталія Равільєвна
14 квітня 2025
28.
Трунова Амалія Євгенівна
14 квітня 2025
29.
Кривець Анастасія Анатоліївна
14 квітня 2025
30.
Соскова Аліна Геннадіївна
14 квітня 2025
10068
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 85 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.