№22/245068-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату 47-ої ОМБР Пронцевичу Андрію Івановичу, позивний «Вітер»
Автор (ініціатор): Пронцевич Євгенія Валеріївна
Дата оприлюднення: 07 квітня 2025
Шановний Пане Президенте!
Ми, що нижче підписалися, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Пронцевичу Андрію Івановичу — воїну, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Андрій Пронцевич здобув вищу освіту за двома спеціальностями у КНТЕУ. Був палким патріотом, активно підтримував національні ініціативи, був волонтером при проведенні Євро-2012 та брав участь у Революції Гідності. З початком повномасштабного вторгнення росії добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч 4699), до якої долучився завдяки рекрутингу на початку жовтня 2022 року. До цього моменту центри комплектування відмовляли Андрію у мобілізації за станом здоров’я – як у рідному Камені-Каширському, так і в Києві.
Разом із побратимами брав участь у важливих військових операціях цієї війни:
— контрнаступ на Запорізькому напрямку (бої на Токмацькому напрямі в районі Оріхова влітку 2023)
— оборона Авдіївки (жовтень 2023-лютий 2024),
— запеклі бої на Покровському напрямку
— операція у Курській області (з осені 2024)
Завжди був готовий йти вперед, навіть у найнебезпечніших умовах.
«Я не можу згаяти таку можливість», — це його слова перед виходом на один з останніх в його житті боїв. Був вірним присязі до останнього подиху.
Андрій Пронцевич загинув 16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, маючи лише 33 роки. Його загибель — непоправна втрата для родини, друзів, побратимів і всієї країни. У нього залишилися дружина та 10-місячна донька, яка тепер бачитиме тата-Героя лише на фото.
У мирному житті Андрій Іванович був чудовим сім’янином, надійним колегою і вірним другом. Захоплювався футболом — не втрачав нагоди зіграти в улюблену гру навіть під час коротких відпусток із пекла війни.
Відданість службі, вірність державі та військові подвиги солдата Андрія Пронцевича гідні звання Героя України (посмертно).
Це — не лише вшанування пам’яті одного воїна, а й потужний знак для всіх, хто нині бореться за нашу державу.
Слава Україні!
Ми, що нижче підписалися, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Пронцевичу Андрію Івановичу — воїну, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Андрій Пронцевич здобув вищу освіту за двома спеціальностями у КНТЕУ. Був палким патріотом, активно підтримував національні ініціативи, був волонтером при проведенні Євро-2012 та брав участь у Революції Гідності. З початком повномасштабного вторгнення росії добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч 4699), до якої долучився завдяки рекрутингу на початку жовтня 2022 року. До цього моменту центри комплектування відмовляли Андрію у мобілізації за станом здоров’я – як у рідному Камені-Каширському, так і в Києві.
Разом із побратимами брав участь у важливих військових операціях цієї війни:
— контрнаступ на Запорізькому напрямку (бої на Токмацькому напрямі в районі Оріхова влітку 2023)
— оборона Авдіївки (жовтень 2023-лютий 2024),
— запеклі бої на Покровському напрямку
— операція у Курській області (з осені 2024)
Завжди був готовий йти вперед, навіть у найнебезпечніших умовах.
«Я не можу згаяти таку можливість», — це його слова перед виходом на один з останніх в його житті боїв. Був вірним присязі до останнього подиху.
Андрій Пронцевич загинув 16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, маючи лише 33 роки. Його загибель — непоправна втрата для родини, друзів, побратимів і всієї країни. У нього залишилися дружина та 10-місячна донька, яка тепер бачитиме тата-Героя лише на фото.
У мирному житті Андрій Іванович був чудовим сім’янином, надійним колегою і вірним другом. Захоплювався футболом — не втрачав нагоди зіграти в улюблену гру навіть під час коротких відпусток із пекла війни.
Відданість службі, вірність державі та військові подвиги солдата Андрія Пронцевича гідні звання Героя України (посмертно).
Це — не лише вшанування пам’яті одного воїна, а й потужний знак для всіх, хто нині бореться за нашу державу.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Звєрєв Максим Олегович
14 травня 2025
2.
Клінцова Тетяна Миколаївна
14 травня 2025
3.
Волкова Дар'я Сергіївна
14 травня 2025
4.
Панас Володимир Олегович
14 травня 2025
5.
Алексейчик Наталія Ісаківна
14 травня 2025
6.
Миронюк Лариса Іванівна
14 травня 2025
7.
Бабенко Ольга Павлівна
14 травня 2025
8.
Пашковська Іванна Леонідівна
14 травня 2025
9.
Вороніна Наталя Володимирівна
14 травня 2025
10.
Гузева Галина Михайлівна
14 травня 2025
11.
Підгайна Юлія Романівна
14 травня 2025
12.
Плотиця Наталія Олександрівна
14 травня 2025
13.
Коломоєць Ірина Іванівна
14 травня 2025
14.
Гарасимець Павло Миколайович
14 травня 2025
15.
Булавченко Ольга Ігорівна
14 травня 2025
16.
Водоп'янова Ірина Василівна
14 травня 2025
17.
Лісінчук Анастасія Олександрівна
14 травня 2025
18.
Журавльова Тетяна Федорівна
13 травня 2025
19.
Марзіна Інна Ігорівна
13 травня 2025
20.
Сириця Анастасія Сергіївна
13 травня 2025
21.
Прейма Лілія Любомирівна
13 травня 2025
22.
Прейма Вероніка Романівна
13 травня 2025
23.
Хаймик Анна Анатоліївна
13 травня 2025
24.
Косов Сергій Сергійович
13 травня 2025
25.
Бичкова Юлія Василівна
13 травня 2025
26.
Криворук Інна Олександрівна
13 травня 2025
27.
Шевчук Євген Васильович
13 травня 2025
28.
Шадурська Марина Ігорівна
13 травня 2025
29.
Вітвіцький Сергій Йосипович
13 травня 2025
30.
Круць Жанна Петрівна
13 травня 2025