Про присвоєння звання "Герой України" (посмертно) 18-річному юнаку Радовенчику Антону Миколайовичу за виявлену відвагу та героїзм у захисті нашої столиці та нашої Батьківщини, солдату 14 ОМБ ім.князя Романа Великого.

Шановний Пане Президенте! Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння звання "Герой України"(посмертно) за виявлену відвагу та героїзм у захисті нашої столиці в 2022 р., нашої Батьківщини, одному з наймолодших воїнів Збройних Сил України - Радовенчику Антону Миколайовичу, солдату 14 ОМБ ім.князя Романа Великого, який віддав своє юне життя за Україну.
18-річний військовослужбовець Антон Радовенчик, позивний Тоха, загинув 7 березня 2022 року у боях з окупантами в с.Дмитрівка, поблизу Бородянки на Київщині.
Антон народився 16 травня 2003 року у с.Бабин Рівненської області. Навчався у Бабинському ліцеї. У 2020 році вступив до Рівненського автотранспортного технікуму. Але хлопець завжди мріяв стати військовим, тому через рік навчання забрав документи й пішов до військкомату, щоб здйснити свою мрію.Хлопець підписав контракт із ЗСУ. Служив у 14 ОМБ ім.князя Романа Великого. Під час навчання на полігонах виявив себе сумлінним бійцем. Коли приїздив додому, із задоволенням розповідав про товаришів, нові навички та службу. Було видно, як він на очах перетворювався у справжнього воїна, хоча Антон завжди був стриманим, сором'язливим, добрим і спокійним.
З перших днів повномасштабної війни Антон разом із побратимами став на захист Київської області, хоч як би страшно в той момент не було.7.03.22 боєць перестав виходити на зв'язок, його внесли до списку зниклих безвісти. А через місяць побратими знайшли тіло Антона.Це були найважчі дні для всієї родини.7.04.22 слідчий сповістив сестру Наталку про привезення тіла брата у морг..От тоді земля пішла з-під ніг, а сподівання і надії розбилися вщент...Та найважче було повідомити про це батькам. Потім впізнання тіла, важкі похорони та порожні дні. Тепер це наш Янгол, наш Герой. І біль не стихає, час не лікує, а ще більше бурлить всередині, а голову розривають постійні спогади та думки. Та найгірше те, що час не повернеш, як і брата, сина, друга... Вічна пам'ять нашому Антоші!Адже поки ми пам'ятатимемо, доти він буде серед нас...
Поховали захисника у рідносу селі Бабин. Антон виховувався у багатодітній сім'ї. У нього залишилися тато Микола, мама Алла, та троє братів: Георгій, Андрій та Миколка.
Посмертно солдат Радовенчик Антон нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. 16 травня 2022 року, на день народження Антона, у Бабинському ліцеї відкрили меморіальну дошку на його честь.
Пане Президенте! Ми просимо Вас вшанувати подвиг, мужність та відвагу нашого юного та мужнього Радовенчика Антона Миколайовича, присвоївши йому звання "Герой України" (посмертно).

Автором петиції є двоюрідна сестричка загиблого воїна Антона - Талащук Наталія Олександрівна (nataliya.babinschool@gmail.com)