Петиція до Президента України щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Полтораку Євгенію Ігоровичу (27.12.1995 – 06.01.2024)

Шановний пане Президенте!
Ми, що підписалися нижче —
• Полторак Алла Борисівна — дружина загиблого;
• Полторак Анна Євгеніївна — донька загиблого ;
• Полторак Алла Єдуардівна —мати загиблого ;
• Побратими;
• а також я, молодший лейтенант Чевозьоров Андрій Олександрович, колишній заступник командира роти вогневої підтримки окремого штурмового батальйону «Арей» військової частини А4706.
звертаємось до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Полтораку Євгенію Ігоровичу, командиру гранатометного відділення взводу вогневої підтримки військової частини А4706, позивний «Джоні».

Полторак Євгеній з самого дитинства мав не легкий шлях: рання втрата батька і старшого брата. Життя з дня у день випробовувала його на міцність, все це загартувало його характер. Гарний хлопець з великим серцем та великими планами на майбутнє, яким нажаль не судилось здійснитись. Війна розпорядилась по іншому.
До війни Полторак Євгеній працював на шахті «Покровська» в Кривому Розі. Займав посаду електрогазуварювальника, працював викладаючись на повну ,заробив повагу від своїх колег. Був справжнім майстром свого діла та прагнув кар’єрного зросту, ніколи не зупинявся на досягнутому. Мав звання Почесного донора крові. Коли почалось повномасштабне вторгнення, Полторак Євгеній одружився і в нього народилася донька Анна, їй було лише три тижні, як він відправив свою сім’ю в безпечне місце, а сам пішов на захист нашої країни. Не зважаючи на медичні протипоказання і маючи відстрочку від мобілізації , він добровільно вступив до лав батальйону «Арей». Полторак Євгеній відчував свій обов’язок захищати свою родину і країну, якій давав присягу і вірив в неї.

Я Чевозьоров Андрій і Полторак Євгеній — обидва родом з Кривого Рогу. Саме звідси ми розпочали свій бойовий шлях у складі батальйону «Арей», який на той час уже активно формувався та захищав Україну з перших днів. Полторак Євгеній «Джоні» — один із тих, хто брав участь у боях і поступово ставав справжнім професійним військовим.
Свою службу він почав як кулеметник, але швидко опанував РПГ-7, СПГ-9 та інші види зброї, якими користувалася рота. Його робота була чітка, точна, дисциплінована. Полторак Євгеній вмів тримати позицію, точно працював у бою, не боявся відповідальності, постійно вчився і вдосконалювався.

Бойовий шлях:
• Херсонський напрямок — перше бойове злагодження, навчання кулеметній справі, перші бойові виходи. За цей час батальйон Арей брали участь у звільнені населених пунктів Пригір’я, Білоусове, Біла Криниця, Орлове, Велика та Мала Олександрівка.
• Нікополь — оборона міста під обстрілами з боку Енергодара, коли ми не могли відповідати важким озброєнням через розташування АЕС.
• Штурм села Дорожнянка (Запорізький напрямок) — активна участь у наступі в умовах сильного морозу.
• Посадки під Мирне (Запорізький напрямок) — тривала оборона, постійні ворожі атаки, складні погодні умови, відбиття ворожого штурму.
• Велика Новосілка (времівський виступ) — утримання населеного пункту, постійні ворожі атаки та боротьба з ДРГ, саме в цей час Полторак Євгеній опанував РПГ-7 та влучно відпрацьовував по ворожим позиціям.
• Штурм Нескучне (Донецька область) — Полторак Євгеній в групі піхоти знищував ворожі позиції, знищував ворожий десант, а під час штурму взяв у полон солдата противника, що могло стати підставою для обміну.
• Макарівка — участь у визволенні населеного пункту та подальшому утриманні, кожен день зустрічав ДРГ своїм кулеметом.
•Штурм Старомайорська — складний штурм населеного пункту, під постійними обстрілами КАБами та FPV-дронами. Полторак Євгеній тримав позиції, виконував свою роботу до кінця.

Зачистка посадок — евакуації
Перед штурмом Старомайорська, під час зачистки посадок «Макарівки», Полторак Євгеній врятував пораненого побратима з позивним «Зевс», витягнувши його з посадки під вогнем.
Після штурму Старомайорська, коли ми тримали позиції, батальйон отримав бойовий наказ зачистити посадки для вирівнювання лінії фронту. Під час цієї операції я, Чевозьоров Андрій, наступив на міну, отримав важке поранення. Полторак Євгеній разом із кількома побратимами евакуювали мене з-під обстрілів. Його дії були злагоджені та чіткі — він знав, що робити.

Загибель
6 січня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі села Миропільське, Сумської області, Полторак Євгеній загинув внаслідок підриву на ворожому вибуховому пристрої.
Нагороди:
• Медаль «Учасник бойових дій»
• Медаль «За хоробрість в бою»
• Медаль «За заслуги перед містом» III ступеня
• Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — підписаний Вами, пане Президенте

Полторак Євгеній Ігорович — простий хлопець з Кривого Рогу, який став справжнім воїном, прикладом для наших бійців. Він був на передовій, пройшов через багато важких напрямків, працював точно і професійно, не один раз рятував побратимів, виконував бойові задачі на рівні командира, та навчав новобранців.
Ми, його родина і побратими, переконані, що він гідний найвищої державної нагороди, і не тільки в наших серцях Полторак Євгеній залишиться справжнім Воїном, а і для держави та суспільства, який віддав своє життя на захист нашої свободи та майбутнє нашої незалежності Держави. Ніколи не забудемо, ніколи не пробачимо. Герою Слава!
Просимо розглянути це прохання і присвоїти Полтораку Євгенію Ігоровичу звання Героя України (посмертно).

З повагою,
Молодший лейтенант Чевозьоров Андрій Олександрович колишній заступник командира роти вогневої підтримки окремого штурмового батальйону «Арей» військової частини А4706.
Разом із Полторак Аллою Борисівною — дружиною загиблого
та побратимами.