№22/245372-еп
Присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Остапиру Ярославу Вікторовичу
Автор (ініціатор): Остапир Діана Сергіївна
Дата оприлюднення: 11 квітня 2025
Прошу Президента України надати звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту НГУ батальйону "ДОНБАС" Остапиру Ярославу Вікторовичу, 28.05.1999 – 31.03.2025, який героїчно загинув, захищаючи незалежність та територіальну цілісність нашої держави.
Ярослав народився та проживав у м. Кам'янське, Дніпропетровської обл. У 2019–2021 роках проходив строкову службу, а вже в березні 2022 року добровільно став на захист України. Служив у 18 Слов'янській бригаді БСП "ДОНБАС", де був призначений головним сержантом 3 взводу 2 роти. Успішно виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту. Неодноразово зазнавав контузій, але попри це залишався в строю, поруч із побратимами.
Під час виконання бойового завдання в районі н.п. Костянтинівка Краматорського району Донецької обл. Ярослав отримав важке хімічне ураження, внаслідок чого 31 березня 2025 року помер у лікарні міста Дніпро.
Вдома на нього залишились чекати батьки, дружина та одномісячний син.
За свою мужність, стійкість та відданість Батьківщині був нагороджений Золотим хрестом від Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та орденом “Хрест Героя”.
Його жертовність і подвиг — гідні найвищого державного визнання. Прошу вшанувати пам’ять воїна, надавши йому звання Героя України (посмертно).
Ярослав народився та проживав у м. Кам'янське, Дніпропетровської обл. У 2019–2021 роках проходив строкову службу, а вже в березні 2022 року добровільно став на захист України. Служив у 18 Слов'янській бригаді БСП "ДОНБАС", де був призначений головним сержантом 3 взводу 2 роти. Успішно виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту. Неодноразово зазнавав контузій, але попри це залишався в строю, поруч із побратимами.
Під час виконання бойового завдання в районі н.п. Костянтинівка Краматорського району Донецької обл. Ярослав отримав важке хімічне ураження, внаслідок чого 31 березня 2025 року помер у лікарні міста Дніпро.
Вдома на нього залишились чекати батьки, дружина та одномісячний син.
За свою мужність, стійкість та відданість Батьківщині був нагороджений Золотим хрестом від Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та орденом “Хрест Героя”.
Його жертовність і подвиг — гідні найвищого державного визнання. Прошу вшанувати пам’ять воїна, надавши йому звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сайченко Наталя Борисівна
24 червня 2025
2.
Федько Наталія Володимирівна
24 червня 2025
3.
Лапакас Вікторія Валентинівна
24 червня 2025
4.
Шиманська Інна Іванівна
24 червня 2025
5.
Боліла Олена Григорівна
24 червня 2025
6.
Опенько Тетяна Миколаївна
24 червня 2025
7.
Сабельнікова Варвара Валентинівна
24 червня 2025
8.
Сидоренко Любов Олександрівна
24 червня 2025
9.
Калюкова Жанна Семенівна
24 червня 2025
10.
Совенко Марина Володимирівна
24 червня 2025
11.
Юсупова Ольга Олександрівна
24 червня 2025
12.
Коломоєць Ольга Миколаївна
24 червня 2025
13.
Гідей Оксана Михайлівна
24 червня 2025
14.
Гуменна Світлана Сергіївна
24 червня 2025
15.
Кислицька Алла Петрівна
24 червня 2025
16.
Онищенко Тетяна Юріївна
24 червня 2025
17.
Дзюбенко Ірина Миколаївна
24 червня 2025
18.
Кабачій Іван Петрович
24 червня 2025
19.
Барабановська Оксана Анатоліївна
24 червня 2025
20.
Лаврикова Людмила Олександрівна
24 червня 2025
21.
Дашковська Світлана Іванівна
24 червня 2025
22.
Артемчук Ольга Алімівна
24 червня 2025
23.
Жихарева Олена Сергіївна
24 червня 2025
24.
Баштаненко Олена Миколаївна
24 червня 2025
25.
Домбровська Наталя Валентинівна
24 червня 2025
26.
Іванова Жанна Анатоліївна
24 червня 2025
27.
Павленко Олена Василівна
24 червня 2025
28.
Семенюк Олена Миколаївна
24 червня 2025
29.
Гунейко Тетяна Іванівна
24 червня 2025
30.
Підганюк Віта Василівна
24 червня 2025