Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому солдату Боднарчуку Віталію Вікторовичу, який загинув 6 січня 2025 року на Курщині під час виконання бойового завдання у складі 6-го окремого штурмового полку Сил спеціальних операцій «Рейнджер». Віталій із перших днів повномасштабної війни став на захист України. Попри відсутність військового досвіду, наполегливо прагнув потрапити на фронт і у березні 2022 року мобілізувався до ССО. Пройшовши шлях від стрільця-розвідника до заступника командира бойової машини в одному з кращих підрозділів «Рейнджер», він проявив героїзм, силу духу та виняткову відданість побратимам і Батьківщині. Завдяки його рішучості, самопожертві та професіоналізму було виконано важливі бойові завдання та збережено життя військовослужбовців. Його подвиг заслуговує на найвищу державну нагороду.

Шановний пане Президенте України!

Звертаюся до Вас з проханням розглянути можливість присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому солдату Боднарчуку Віталію Вікторовичу, який героїчно загинув, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави.

Боднарчук Віталій Вікторович народився 16 травня 1991 року в місті Хмельницький. Із перших днів повномасштабного вторгнення він прийняв свідоме рішення стати на захист України. Не маючи військового досвіду, працюючи керівником відділу продажів та розвитку територій, Віталій твердо заявив:
«Це моя країна. Тут, під прапором своєї держави, має жити моя дитина».

Попри перешкоди та відсутність можливості мобілізуватися в лютому 2022 року, він вступив до місцевого добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ), не припиняючи зусиль потрапити до лав Збройних Сил України. У березні 2022 року йому це вдалося — Віталій приєднався до Сил спеціальних операцій.

Завдяки наполегливості, мужності та вірі в перемогу він швидко став справжнім воїном і вправним стрільцем-розвідником.Став одним з кращих !!!І своїм прикладом показав , що сильні духом , вмотивовані цивільні можуть стати одними з кращих військових . Своє бойове хрещення Віталій пройшов на важкому напрямку в Сіверськодонецьку, далі були бойові дії на Сумщині та під Авдіївкою.

Прагнучи професійного розвитку, Віталій перевівся до 6-го окремого штурмового полку Сил спеціальних операцій «Рейнджер», пройшов навчання в Німеччині, де проявив високий рівень підготовки та отримав посаду заступника командира бойової машини.

Виявивши мужність, силу духу та безмежну відданість Україні, простоявши до кінця ,мій чоловік — Боднарчук Віталій Вікторович — загинув 6 січня 2025 року на Курщині під час виконання бойового завдання.

Завдяки його самопожертві власним життям за час несення служби було врятовано життя побратимів, збережено військову техніку, виконано ряд надскладних завдань. Він до останнього залишався на передовій, гідно приймаючи кожне поставлене перед ним завдання.

Віталій був справжнім прикладом патріотизму, честі та мужності.
Він був люблячим батьком, в якого залишилася 10-річна донечка, яка завжди пам’ятатиме свого тата як Героя.
Він був найкращим чоловіком, сином, братом і вірним другом для побратимів та багатьох людей, які його знали.

Ми віримо, що Україна має не лише пам’ятати своїх Героїв у серцях, але й гідно вшановувати їх на найвищому державному рівні.

Прошу Вас розглянути це звернення та ініціювати процес щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Боднарчуку Віталію Вікторовичу.

З глибокою повагою,
Боднарчук Іванна Олександрівна,
дружина загиблого Героя.