№22/245406-еп

ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЙ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) 16-РІЧНОМУ ЧУБЕНКУ СТЕПАНУ ВІКТОРОВИЧУ

Автор (ініціатор): Горбатенко Сергій Олександрович
Дата оприлюднення: 11 квітня 2025
Пане Президенте!
Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначних трудових досягнень. Саме таким геройським вчинком відзначився 16-річний Степан ЧУБЕНКО.
ЧУБЕНКО Степан Вікторович народився 11 листопада 1997 року в м. Краматорськ Донецької області, у родині вчительки та залізничника. Навчався в місцевій школі № 12. Займався греко-римською боротьбою, футболом, був голкіпером юнацької команди ФК «Авангард» (Краматорськ). Відзначений відділом молоді і спорту Краматорської міської ради за вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у галузі фізичної культури та спорту.
Став одним із засновників міської команди КВК, яка захищала честь Краматорська в різних регіонах України.
З початком Революції Гідності та після побиття студентів на Майдані Незалежності у Києві, Степан став учасником політичних процесів, що відбувалися в країні. Як і вся тогочасна прогресивна молодь України, він обрав шлях Євроінтеграції. Брав активну участь у Краматорському Євромайдані. Сам організував марш підтримки Євромайдану в лютому 2014 року, що було надзвичайно небезпечно в охопленому проросійськими виступами регіоні.
У подальшому Степан регулярно брав участь в проукраїнських мітингах.
Після остаточного захоплення Краматорська навесні 2014 року російськими військовослужбовцями, співробітниками спецслужб Росії та місцевими колаборантами, Степан разом з друзями самоорганізувалися і вели підпільну боротьбу: розповсюджували листівки, нагадуючи, що Краматорськ - це Україна; збирали інформацію про ворога; забезпечували українських військових, які перебували в передмісті та на аеродромі, водою, засобами гігієни тощо.
Серед іншого, Степан особисто зняв з центральної площі міста "триколор" угруповання "ДНР" (наразі цей трофей зберігається в музеї Степана Бандери в м. Косів Івано-Франківської області).
Наприкінці червня 2014 року Степан поїхав до Києва, щоб доєднатися до складу одного з добровольчих батальйонів, але через свій вік зміг потрапити лише до Сотні Лева.
Через місяць він повернувся на Донеччину, де на тимчасово непідконтрольній українській владі території був затриманий т. зв. "контррозвідкою" "МДБ" "ДНР" та звинувачений у "шпіонажі на користь України".
29 липня 2014 року, після тижня катувань і знущань, за відмову стати зрадником і йти вбивати українців у складі уруповання "ДНР", за свою проукраїнську позицію та активну протестну діяльність, без будь-якого навіть формального слідства та суду, у віці 16 років Степан ЧУБЕНКО був розстріляний бандформуванням «Керч» в селищі Горбачово-Михайлівка (передмістя Донецька).
Зухвалість цього воєнного злочину вразила навіть самих росіян, які у вересні 2014 року самостійно розформували вказане бандформування. Своїм прикладом Степан показав, що захищати Україну можна навіть без зброї - ціною власного життя 16-річний юнак знищив бандформування «Керч».
Народ України оцінив подвиг 16-річного українця, відзначивши його волонтерською нагородою - «Народний Герой України» (посмертно).
У Краматорську ім’я Степана ЧУБЕНКА присвоїли його рідній школі № 12. Його ім’ям названа одна з вулиць міста, відкрито пам'ятник, а біля входу на місцевий стадіон «Авангард» встановлено пам’ятну дошку.
Ми переконані у тому, що геройський вчинок Степана гідний визнання не лише на місцевому, але й на загальнодержавному рівні.
Донецька обласна державна/військова адміністрація вже вносила подання на присвоєння Степану ЧУБЕНКУ звання Герой України (посмертно). Водночас документи на сьогодні не розглянуті.
На підставі викладеного, просимо Вас, пане Президенте, присвоїти звання Герой України (посмертно) Степану Вікторовичу ЧУБЕНКУ.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Салецька Марина Петрівна
15 квітня 2025
2.
Железнякова Анастасія Олексіївна
15 квітня 2025
3.
Спатерук Яна Станіславівна
15 квітня 2025
4.
Далевіна Наталія Анатоліївна
15 квітня 2025
5.
Бросаліна Олена Геннадіївна
15 квітня 2025
6.
Пустовіт Юлія Павлівна
15 квітня 2025
7.
Щербаченко Інга Валеріївна
15 квітня 2025
8.
Орлова Тетяна Геннадіївна
15 квітня 2025
9.
Федорова Людмила Анатоліївна
15 квітня 2025
10.
Попадич Марія Михайлівна
15 квітня 2025
11.
Єрмакова Юлія Георгіївна
15 квітня 2025
12.
Масло Віктор Іванович
15 квітня 2025
13.
Левченко Валентина Леонідівна
15 квітня 2025
14.
Ковальчук Лілія Миколаївна
15 квітня 2025
15.
Тарасюк Богдана Богданівна
15 квітня 2025
16.
Каптьол Альона Іванівна
15 квітня 2025
17.
Антоненко Надія Валеріївна
15 квітня 2025
18.
Ковч Ольга Василівна
15 квітня 2025
19.
Тимецька Антоніна Петрівна
15 квітня 2025
20.
Хотенко Олена Олександрівна
15 квітня 2025
21.
Романюк Любов Семенівна
15 квітня 2025
22.
Остаповець Ангеліна Миколаївна
15 квітня 2025
23.
Бичок Альона Вікторівна
15 квітня 2025
24.
Кіхно Оксана Олексіївна
15 квітня 2025
25.
Микита Наталія Володимирівна
15 квітня 2025
26.
Кузьменко Наталя Юріївна
15 квітня 2025
27.
Сильченко Оксана Вікторівна
15 квітня 2025
28.
Кушнірук Інна Петрівна
15 квітня 2025
29.
Драгниш Лариса Вікторівна
15 квітня 2025
30.
Міщенко Євген Миколайович
15 квітня 2025
2784
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 87 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.