№22/245412-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Петруку Владиславу Павловичу Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Петруку Владиславу Павловичу - бойовому медику НГУ "Рубіж", людині, яка була прикладом незламності, самопожертви та честі, воїну який загинув 14 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання.
Автор (ініціатор): Ладовчин Сергій Олександрович
Дата оприлюднення: 11 квітня 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаємось із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Петруку Владиславу Павловичу - бойовому медику взводу розвідки 2-го (5-го) батальйону оперативного призначення НГУ "Рубіж".
Владислав народився 19 квітня 2002 року в Луцьку. На момент повномасштабного вторгнення Владислав тільки-но завершив строкову службу. Він без жодних роздумів і вагань, не кажучи нічого батькам і рідним, у 19-річному віці подався до військкомату та добровільно став на захист Батьківщини. Із першого ж дня і до останнього - він не просто був на війні, він жив нею. Він був тим, хто завжди йшов першим - часто не думаючи про себе, а лише про порятунок побратимів.
Як медик Владислав неодноразово рятував життя під обстрілами, в найнебезпечніших точках фронту. Завжди брав на себе повну відповідальність у діях, евакуйовував поранених під щільним вогнем, діяв самостійно - без зв’язку й підкріплення. При виконанні бойового завдання знайшов та вивів поранених бійців, яких вважали безвісти зниклими. Навіть будучи пораненим, залишався на позиціях, допоки не рятував кожного, хто потребував допомоги.
14 лютого 2025 року, під час виконання завдання з розмінування і прикриття інженерної групи поблизу населеного пункту Лозова, Владислав загинув - підірвавшись на міні, прикриваючи своїх побратимів.
До останнього подиху він був тим, ким був завжди - Воїном і Людиною з великої літери.
Ми, всі, хто знав Владислава, і я особисто - переконані, що його подвиг має бути гідно вшанований. Його відвага, самопожертва і любов до України заслуговують на найвище державне визнання.
Щиро просимо Вас, пане Президенте, присвоїти молодшому сержанту Петруку Владиславу Павловичу звання Героя України (посмертно).
Звертаємось із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Петруку Владиславу Павловичу - бойовому медику взводу розвідки 2-го (5-го) батальйону оперативного призначення НГУ "Рубіж".
Владислав народився 19 квітня 2002 року в Луцьку. На момент повномасштабного вторгнення Владислав тільки-но завершив строкову службу. Він без жодних роздумів і вагань, не кажучи нічого батькам і рідним, у 19-річному віці подався до військкомату та добровільно став на захист Батьківщини. Із першого ж дня і до останнього - він не просто був на війні, він жив нею. Він був тим, хто завжди йшов першим - часто не думаючи про себе, а лише про порятунок побратимів.
Як медик Владислав неодноразово рятував життя під обстрілами, в найнебезпечніших точках фронту. Завжди брав на себе повну відповідальність у діях, евакуйовував поранених під щільним вогнем, діяв самостійно - без зв’язку й підкріплення. При виконанні бойового завдання знайшов та вивів поранених бійців, яких вважали безвісти зниклими. Навіть будучи пораненим, залишався на позиціях, допоки не рятував кожного, хто потребував допомоги.
14 лютого 2025 року, під час виконання завдання з розмінування і прикриття інженерної групи поблизу населеного пункту Лозова, Владислав загинув - підірвавшись на міні, прикриваючи своїх побратимів.
До останнього подиху він був тим, ким був завжди - Воїном і Людиною з великої літери.
Ми, всі, хто знав Владислава, і я особисто - переконані, що його подвиг має бути гідно вшанований. Його відвага, самопожертва і любов до України заслуговують на найвище державне визнання.
Щиро просимо Вас, пане Президенте, присвоїти молодшому сержанту Петруку Владиславу Павловичу звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Боровик Тетяна Юріївна
21 квітня 2025
2.
Сотніченко Дмитрій Олегович
21 квітня 2025
3.
Гохман Тетяна Анатоліївна
21 квітня 2025
4.
Шажко Христина Валеріївна
21 квітня 2025
5.
Красильникова Олена Антонівна
21 квітня 2025
6.
Казечко Наталія Андріївна
21 квітня 2025
7.
Уйбін Олег Олегович
21 квітня 2025
8.
Шевченко Галина Вікторівна
21 квітня 2025
9.
Фатєєва Ірина Сергіївна
21 квітня 2025
10.
Собчак Володимир Михайлович
21 квітня 2025
11.
Кравченко Христина Ігорівна
21 квітня 2025
12.
Торак Роман Юрійович
21 квітня 2025
13.
Ярчук Олена Павлівна
21 квітня 2025
14.
Лисак Анна Сергіївна
21 квітня 2025
15.
Мельніченко Регіна Олександрівна
21 квітня 2025
16.
Василієва Олена Павлівна
21 квітня 2025
17.
Комарова Марія Олександрівна
21 квітня 2025
18.
Дряпко Валерія Олегівна
21 квітня 2025
19.
Перебейніс Майя Леонідівна
21 квітня 2025
20.
Цуд Василь Миколайович
21 квітня 2025
21.
Дорощук Валентина Олександрівна
21 квітня 2025
22.
Ткачук Марія Юріївна
21 квітня 2025
23.
Авдєєва Інна Анатоліївна
21 квітня 2025
24.
Криволап Алла Юріївна
21 квітня 2025
25.
Шевченко Катерина Валеріївна
21 квітня 2025
26.
Цебрик Галина Василівна
21 квітня 2025
27.
Ткаченко Валентина Олександрівна
21 квітня 2025
28.
Мозолевський Сергій Олександрович
21 квітня 2025
29.
Крисюк Світлана Михайлівна
21 квітня 2025
30.
Горін Дмитро Сергійович
21 квітня 2025
4639
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 82 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.