№22/245412-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Петруку Владиславу Павловичу Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Петруку Владиславу Павловичу - бойовому медику НГУ "Рубіж", людині, яка була прикладом незламності, самопожертви та честі, воїну який загинув 14 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання.
Автор (ініціатор): Ладовчин Сергій Олександрович
Дата оприлюднення: 11 квітня 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаємось із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Петруку Владиславу Павловичу - бойовому медику взводу розвідки 2-го (5-го) батальйону оперативного призначення НГУ "Рубіж".
Владислав народився 19 квітня 2002 року в Луцьку. На момент повномасштабного вторгнення Владислав тільки-но завершив строкову службу. Він без жодних роздумів і вагань, не кажучи нічого батькам і рідним, у 19-річному віці подався до військкомату та добровільно став на захист Батьківщини. Із першого ж дня і до останнього - він не просто був на війні, він жив нею. Він був тим, хто завжди йшов першим - часто не думаючи про себе, а лише про порятунок побратимів.
Як медик Владислав неодноразово рятував життя під обстрілами, в найнебезпечніших точках фронту. Завжди брав на себе повну відповідальність у діях, евакуйовував поранених під щільним вогнем, діяв самостійно - без зв’язку й підкріплення. При виконанні бойового завдання знайшов та вивів поранених бійців, яких вважали безвісти зниклими. Навіть будучи пораненим, залишався на позиціях, допоки не рятував кожного, хто потребував допомоги.
14 лютого 2025 року, під час виконання завдання з розмінування і прикриття інженерної групи поблизу населеного пункту Лозова, Владислав загинув - підірвавшись на міні, прикриваючи своїх побратимів.
До останнього подиху він був тим, ким був завжди - Воїном і Людиною з великої літери.
Ми, всі, хто знав Владислава, і я особисто - переконані, що його подвиг має бути гідно вшанований. Його відвага, самопожертва і любов до України заслуговують на найвище державне визнання.
Щиро просимо Вас, пане Президенте, присвоїти молодшому сержанту Петруку Владиславу Павловичу звання Героя України (посмертно).
Звертаємось із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Петруку Владиславу Павловичу - бойовому медику взводу розвідки 2-го (5-го) батальйону оперативного призначення НГУ "Рубіж".
Владислав народився 19 квітня 2002 року в Луцьку. На момент повномасштабного вторгнення Владислав тільки-но завершив строкову службу. Він без жодних роздумів і вагань, не кажучи нічого батькам і рідним, у 19-річному віці подався до військкомату та добровільно став на захист Батьківщини. Із першого ж дня і до останнього - він не просто був на війні, він жив нею. Він був тим, хто завжди йшов першим - часто не думаючи про себе, а лише про порятунок побратимів.
Як медик Владислав неодноразово рятував життя під обстрілами, в найнебезпечніших точках фронту. Завжди брав на себе повну відповідальність у діях, евакуйовував поранених під щільним вогнем, діяв самостійно - без зв’язку й підкріплення. При виконанні бойового завдання знайшов та вивів поранених бійців, яких вважали безвісти зниклими. Навіть будучи пораненим, залишався на позиціях, допоки не рятував кожного, хто потребував допомоги.
14 лютого 2025 року, під час виконання завдання з розмінування і прикриття інженерної групи поблизу населеного пункту Лозова, Владислав загинув - підірвавшись на міні, прикриваючи своїх побратимів.
До останнього подиху він був тим, ким був завжди - Воїном і Людиною з великої літери.
Ми, всі, хто знав Владислава, і я особисто - переконані, що його подвиг має бути гідно вшанований. Його відвага, самопожертва і любов до України заслуговують на найвище державне визнання.
Щиро просимо Вас, пане Президенте, присвоїти молодшому сержанту Петруку Владиславу Павловичу звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гурин Одарка Паньківна
11 липня 2025
2.
Романенко Тетяна Олександрівна
11 липня 2025
3.
Довгань Людмила Сергіївна
11 липня 2025
4.
Олексенко Юлія Сергіївна
11 липня 2025
5.
Тотар Олександра Миколаївна
11 липня 2025
6.
Чабак Ольга Вікторівна
11 липня 2025
7.
Ровинська Альона Анатоліївна
11 липня 2025
8.
Берестень Марія Дем'янівна
11 липня 2025
9.
Мартиченко Алла Олександрівна
11 липня 2025
10.
Мітюхіна Анжеліка Андріївна
11 липня 2025
11.
Хавроненко Тетяна Владиславівна
11 липня 2025
12.
Кузик Леся Олегівна
11 липня 2025
13.
Пелеп'юк Іванна Володимирівна
11 липня 2025
14.
Тулинська Марина Олександрівна
11 липня 2025
15.
Рябовол Діана Володимирівна
11 липня 2025
16.
Тишковець Ганна Іванівна
11 липня 2025
17.
Овдєйчук Ганна Олександрівна
11 липня 2025
18.
Гавриленко Ольга Василівна
11 липня 2025
19.
Колопутенко Ера Сергіївна
11 липня 2025
20.
Зємба Христина Любомирівна
11 липня 2025
21.
Гайдучок Юлія Василівна
11 липня 2025
22.
Крочук Юлія Вячеславівна
11 липня 2025
23.
Коваль Ірина Олегівна
11 липня 2025
24.
Медвідь Уляна Володимирівна
11 липня 2025
25.
Круліковська Ірина Семенівна
11 липня 2025
26.
Сорока Юлія Михайлівна
11 липня 2025
27.
Кованжи Анастасія Юріївна
10 липня 2025
28.
Казарінова Марина Миколаївна
10 липня 2025
29.
Коняєва Юлія Валеріївна
10 липня 2025
30.
Біленко Анна Валеріївна
10 липня 2025