Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові — майору поліції Хімічу Володимиру Миколайовичу, 22.09.1982 року народження — відданому захиснику нашої держави, який загинув 1 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Торецьк.
З перших днів повномасштабного вторгнення Володимир без вагань став на захист України. Він неодноразово брав участь у бойових діях, демонструючи безстрашність, самопожертву та вірність присязі.
Він проходив службу у лавах Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, а останні бойові завдання виконував у складі батальйону поліції особливого призначення (БПОП) ГУНП в Донецькій області.
За свою службу був нагороджений медаллю «Ветеран війни», відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції", нагрудним знаком " Гідність та честь" медалями "10 років сумлінної служби", "15 років сумлінної служби", " 20 років сумлінної служби", ювілейною медаллю "20 років міліції України"
1 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу м. Торецьк, у позицію, де перебував Володимир разом із побратимами, влучив ворожий дрон. Володимир був старшим на цій позиції та взяв на себе основний удар, прикривши своїх товаришів і координуючи їхні дії до останнього. Саме завдяки його рішучості, холоднокровності й самопожертві всі інші бійці залишилися живими. Він загинув, віддавши своє життя за Україну.
Володимир був не лише професійним воїном, а й щирою, доброю людиною, яка завжди приходила на допомогу. Для своєї родини він був надійною опорою, а для країни — справжнім патріотом.
Враховуючи його визначні заслуги, мужність і самовіддане служіння Українському народові, щиро прошу Вас присвоїти Хімічу Володимиру Миколайовичу почесне звання Героя України (посмертно).
З повагою, Юлія, дружина загиблого Героя України