Шановний пане Президенте!
Я, Вітюк (Масловська) Лілія Сергіївна, донька загиблого воїна - Масловського Сергія Людвиговича, солдата 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону в/ч А4638, 3-ї Окремої Штурмової Бригади, звертаюся до Вас з проханням - присвоїти моєму батькові почесне звання Героя України (посмертно).
Мій тато, Масловський Сергій Людвигович (позивний «Комісар»), народився 7 серпня 1978 року в селі Нова Рудня, Житомирського району, Житомирської області. Проживав разом із сім’єю в селі Буки того ж району.
У 2015 році він був добровольцем АТО. А вже 13 березня 2022 року, не вагаючись ні хвилини, знову став до лав Збройних Сил України, аби захищати рідну землю від російської агресії.
Усі, хто знав мого батька, говорили про нього як про людину честі, сильного духом, сміливого та відданого побратима. Його оптимізм, енергія та лідерські якості надихали всіх навколо. Він був щирим, доброзичливим, готовим допомогти кожному - саме таким його запам’ятали.
21 березня 2025 року Сергій Людвигович загинув поблизу населеного пункту Надія, Сватівського району, Луганської області, виконуючи бойове завдання. Йому назавжди 46 років…
Удома залишилися любляча дружина, донька, неповнолітній син, батьки та довгоочікуваний онук. Для нас ця втрата є невимовно болючою.
Шановний пане Президенте, ми, родина Масловського Сергія Людвиговича, щиро просимо Вас підтримати нашу петицію та присвоїти йому почесне звання Героя України (посмертно). Ціною власного життя він довів, що у людини можна забрати життя, але не можна забрати Волю.
Слава Україні!