№22/245574-еп
Прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму братові - Ставнійчуку Олександру Олексійовичу
Автор (ініціатор): Стеценко Тетяна Михайлівна
Дата оприлюднення: 16 квітня 2025
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму братові, хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату Хмельницької в/ч А 4239, гранатометнику відділення охорони, батальйону охорони військової частини, який загинув під час бойового завдання із захисту Батьківщини у складі в/ч А4699, залишаючись вірним військовій присязі - Ставнійчуку Олександру Олексійовичу, який народився 8 серпня 1979 року в м. Погребище Вінницької області, жителю м. Шепетівка Хмельницької області.
Олександр був надійною і єдиною опорою для своєї матері, гарним сином, братом, другом. Був дуже принциповим, чесним, відвертим та справедливим. В жовтні 1999 року був призваний на строкову службу у місто Костопіль Рівненьської області. Повернувшись, працював на будівництві. Він безмежно любив Україну,завжди приходив на допомогу і ніколи не залишав у біді. Тому, коли росія анексувала Крим, частково захопила Донецьку та Луганську області, без вагань став на захист Батьківщини. Нам сказав, що «Я маю бойовий досвід і саме такі, як я зараз повинні бути першими в строю». За цей період йому довелось побувати в багатьох гарячих точках. Пройти через пекло, особливо, коли з побратимами виходили з Дебальцевського котла.
Деякий час він був вдома, багато працював, але, коли 24 лютого 2022 року почалось повномасштабне вторгнення без роздумів пішов захищати нас з Вами і нашу Державу. Йому це вдавалось 854 дні. 854 днів зі зброєю в руках, в морози і спеку, під дощем і в болоті, і навіть, інколи голодним.
На жаль, 26 червня 2024 року Олександр загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини в селі Сокіл Покровського району Донецької області.
Його служба була не лише обов‘язком, а й вираженням його патріотизму та любові до України. Був нагороджений медалями: «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції», «Ветеран війни», «Учасник бойових дій».
Ставнійчук Олександр Олексійович - наш Герой, якому назавжди 44 і, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Ніколи не забудемо його його відданість і відвагу. Пам‘ять про нього завжди в наших серцях.
Слава Герою!
Слава Україні!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму братові, хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату Хмельницької в/ч А 4239, гранатометнику відділення охорони, батальйону охорони військової частини, який загинув під час бойового завдання із захисту Батьківщини у складі в/ч А4699, залишаючись вірним військовій присязі - Ставнійчуку Олександру Олексійовичу, який народився 8 серпня 1979 року в м. Погребище Вінницької області, жителю м. Шепетівка Хмельницької області.
Олександр був надійною і єдиною опорою для своєї матері, гарним сином, братом, другом. Був дуже принциповим, чесним, відвертим та справедливим. В жовтні 1999 року був призваний на строкову службу у місто Костопіль Рівненьської області. Повернувшись, працював на будівництві. Він безмежно любив Україну,завжди приходив на допомогу і ніколи не залишав у біді. Тому, коли росія анексувала Крим, частково захопила Донецьку та Луганську області, без вагань став на захист Батьківщини. Нам сказав, що «Я маю бойовий досвід і саме такі, як я зараз повинні бути першими в строю». За цей період йому довелось побувати в багатьох гарячих точках. Пройти через пекло, особливо, коли з побратимами виходили з Дебальцевського котла.
Деякий час він був вдома, багато працював, але, коли 24 лютого 2022 року почалось повномасштабне вторгнення без роздумів пішов захищати нас з Вами і нашу Державу. Йому це вдавалось 854 дні. 854 днів зі зброєю в руках, в морози і спеку, під дощем і в болоті, і навіть, інколи голодним.
На жаль, 26 червня 2024 року Олександр загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини в селі Сокіл Покровського району Донецької області.
Його служба була не лише обов‘язком, а й вираженням його патріотизму та любові до України. Був нагороджений медалями: «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції», «Ветеран війни», «Учасник бойових дій».
Ставнійчук Олександр Олексійович - наш Герой, якому назавжди 44 і, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Ніколи не забудемо його його відданість і відвагу. Пам‘ять про нього завжди в наших серцях.
Слава Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Озимок Мар'яна Юріївна
16 липня 2025
2.
Чайка Євгенія Борисівна
16 липня 2025
3.
Ясир Наталія Іванівна
16 липня 2025
4.
Давидюк Анастасія Віталіївна
16 липня 2025
5.
Желтобрюх Ігор Віталійович
16 липня 2025
6.
Щур Світлана Леонідівна
16 липня 2025
7.
Петриченко Ірина Анатоліївна
16 липня 2025
8.
Вовк Ілля Олегович
16 липня 2025
9.
Свиридова Ольга Леонідівна
16 липня 2025
10.
Пестик Олександр Анатолійович
16 липня 2025
11.
Петлічева Анастасія Володимирівна
16 липня 2025
12.
Крижанівська Вікторія Сергіївна
16 липня 2025
13.
Абрамович Юрій Вікторович
16 липня 2025
14.
Боцманенко Юлія Миколаївна
16 липня 2025
15.
Саботаш Любов Іванівна
16 липня 2025
16.
Яцунда Мар'яна Ярославівна
16 липня 2025
17.
Мацех Андрій Володимирович
16 липня 2025
18.
Межевич Сергій Олександрович
16 липня 2025
19.
Амінова Саодат Махмадкарімівна
16 липня 2025
20.
Панасюк Марія Василівна
16 липня 2025
21.
Недільська Любов Степанівна
16 липня 2025
22.
Мамлига Юлія Михайлівна
16 липня 2025
23.
Пінчук Тетяна Георгіївна
16 липня 2025
24.
Роговенко Яна Сергіївна
16 липня 2025
25.
Заікіна Марта Дмитрівна
16 липня 2025
26.
Савицький Андрій Миколайович
16 липня 2025
27.
Осіпчук Наталя Миколаївна
16 липня 2025
28.
Швець Олена Вікторівна
16 липня 2025
29.
Сомик Аліна Вікторівна
16 липня 2025
30.
Дмитренко Анастасія Олександрівна
16 липня 2025
25128
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Очікує на розгляд
Залишилося 3 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.