№22/245622-еп
Присвоєння звання "Героя України (посмертно)" БОРОВОМУ ОЛЕКСАНДРУ ВІКТОРОВИЧУ «БУР».
Автор (ініціатор): Сердюк Олександр Павлович
Дата оприлюднення: 17 квітня 2025
Присвоєння звання "Героя України (посмертно)" БОРОВОМУ ОЛЕКСАНДРУ ВІКТОРОВИЧУ «БУР»
Шановний пане Президенте! З великою повагою та вдячністю до подвигу, який здійснив молодший лейтенант Олександр БОРОВИЙ, з позивним «БУР», просимо Вас, присвоїти йому посмертно звання Героя України. Командиру 3 стрілецького взводу, 3 стрілецької роти, в/ч А 4875 молодшому лейтенанту БОРОВОМУ ОЛЕКСАНДРУ ВІКТОРОВИЧУ, 21.07.1988р.н., народженому в місті Красноармійськ, а нині місто ПОКРОВСЬК, Донецької області. Загинув, як справжній Герой, віддавши своє життя заради нашої свободи, йому назавжди буде 36 років... Він мав багато мрій і планів, які залишилися нереалізованими через жорстоку війну…
Війна на Донеччині почалась у 2014 році, він не стояв осторонь і з першого дня, допомогав військовим. З 2023 року, він не зміг залишитись осторонь, бо з кожним днем ситуація на рідному напрямку «ПОКРОВСЬК» погіршувалась, та він прийняв рішення піти на фронт, як його рідний брат, щоб захистити рідну Донеччину, яку він дуже любив, поважав та цінував. Це його Батьківщина, рідна земля, він вірив, що найближчим часом вся Донеччина та Україна, повернеться до кордонів 1991 року. Але, на жаль, його життя обірвалося в розквіті сил.
Загинув він 30 грудня 2024 року, у віці 36 років, на полі бою, в районі села Роздольне Волноваського району, Донецької області, в наслідок попадання FPV- дрона, він закривши собою побратимів, отримав травми, несумісні з життям, та загинув.
Олександр, був справжнім, мужнім сином своєї Батьківщини та до останнього подиху захищав цілісність її кордонів, відчайдушно боровся в бою разом з побратимами, під обстрілами рятував поранених і забирав загиблих, ризикуючи своїм життям.
Всі, хто знав Олександра, впевнені, що він був дуже добрим сміливим і не дивлячись ні на що, допомагав іншим, любив тварин та допомагав їм постійно. Він був справжнім патріотом своєї Батьківщини, рідної ДОНЕЧЧИНИ – яка є і буде УКРАЇНОЮ ! Який не зважаючи ні на що, захищав рідну землю і хотів, щоб ми жили у вільній, мирній, квітучій Україні... Захищав до останнього подиху...
Його коротке життя - це нагадування всім про ціну, яку платять наші захисники за нашу незалежність. Ми пам‘ятаємо всіх Героїв, що віддають найцінніше - власне життя.
Шановний, Володимире Олександровичу! Просимо відзначити подвиг почесним званням Героя України (посмертно). Слава Україні! Героям Слава!
Шановний пане Президенте! З великою повагою та вдячністю до подвигу, який здійснив молодший лейтенант Олександр БОРОВИЙ, з позивним «БУР», просимо Вас, присвоїти йому посмертно звання Героя України. Командиру 3 стрілецького взводу, 3 стрілецької роти, в/ч А 4875 молодшому лейтенанту БОРОВОМУ ОЛЕКСАНДРУ ВІКТОРОВИЧУ, 21.07.1988р.н., народженому в місті Красноармійськ, а нині місто ПОКРОВСЬК, Донецької області. Загинув, як справжній Герой, віддавши своє життя заради нашої свободи, йому назавжди буде 36 років... Він мав багато мрій і планів, які залишилися нереалізованими через жорстоку війну…
Війна на Донеччині почалась у 2014 році, він не стояв осторонь і з першого дня, допомогав військовим. З 2023 року, він не зміг залишитись осторонь, бо з кожним днем ситуація на рідному напрямку «ПОКРОВСЬК» погіршувалась, та він прийняв рішення піти на фронт, як його рідний брат, щоб захистити рідну Донеччину, яку він дуже любив, поважав та цінував. Це його Батьківщина, рідна земля, він вірив, що найближчим часом вся Донеччина та Україна, повернеться до кордонів 1991 року. Але, на жаль, його життя обірвалося в розквіті сил.
Загинув він 30 грудня 2024 року, у віці 36 років, на полі бою, в районі села Роздольне Волноваського району, Донецької області, в наслідок попадання FPV- дрона, він закривши собою побратимів, отримав травми, несумісні з життям, та загинув.
Олександр, був справжнім, мужнім сином своєї Батьківщини та до останнього подиху захищав цілісність її кордонів, відчайдушно боровся в бою разом з побратимами, під обстрілами рятував поранених і забирав загиблих, ризикуючи своїм життям.
Всі, хто знав Олександра, впевнені, що він був дуже добрим сміливим і не дивлячись ні на що, допомагав іншим, любив тварин та допомагав їм постійно. Він був справжнім патріотом своєї Батьківщини, рідної ДОНЕЧЧИНИ – яка є і буде УКРАЇНОЮ ! Який не зважаючи ні на що, захищав рідну землю і хотів, щоб ми жили у вільній, мирній, квітучій Україні... Захищав до останнього подиху...
Його коротке життя - це нагадування всім про ціну, яку платять наші захисники за нашу незалежність. Ми пам‘ятаємо всіх Героїв, що віддають найцінніше - власне життя.
Шановний, Володимире Олександровичу! Просимо відзначити подвиг почесним званням Героя України (посмертно). Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Капітонець Марина Володимирівна
30 червня 2025
2.
Рудківська Аліна Володимирівна
30 червня 2025
3.
Кузьмінчук Галина Василівна
30 червня 2025
4.
Ніколаєнко Ольга Олександрівна
30 червня 2025
5.
Думич Ольга Михайлівна
30 червня 2025
6.
Гонсецька Марія Ігорівна
30 червня 2025
7.
Сердюк Євгеній Олександрович
30 червня 2025
8.
Семенюк Іванна Олександрівна
29 червня 2025
9.
Давиденко Надія Миколаївна
29 червня 2025
10.
Воровська Ольга Миколаївна
29 червня 2025
11.
Бадірова Ольга Миколаївна
29 червня 2025
12.
Мацапура Олена Василівна
29 червня 2025
13.
Коцюба Олена Володимирівна
29 червня 2025
14.
Стецюра Ірина Олексіївна
28 червня 2025
15.
Моїк Ірина Олександрівна
28 червня 2025
16.
Стешенко Тетяна Василівна
28 червня 2025
17.
Марчук Тетяна Володимирівна
28 червня 2025
18.
Жалюк Діана Русланівна
28 червня 2025
19.
Баклан Тетяна Анатоліївна
28 червня 2025
20.
Тимошенко Ольга Петрівна
28 червня 2025
21.
Яблокова Ганна Борисівна
28 червня 2025
22.
Сорочан Наталія Сергіївна
28 червня 2025
23.
Сашкова Оксана Геннадіївна
28 червня 2025
24.
Воробйов Роман Віталійович
28 червня 2025
25.
Воробйова Олена Миколаївна
28 червня 2025
26.
Чепелєва Тетяна Володимирівна
28 червня 2025
27.
Пазєєва Ганна Михайлівна
28 червня 2025
28.
Кулик Олена Василівна
28 червня 2025
29.
Гаврилко Ірина Володимирівна
28 червня 2025
30.
Тарасенко Олексій Леонідович
28 червня 2025
4461
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 17 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.