№22/245846-еп
Шановний пане Президенте! Прошу Вас розглянути дану петицію, яка стосується присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Люльці Сергієві Вікторовичу"ФУТБОЛІСТ"05.08.1992року народження, – моєму дядькові, який віддано служив українському народові з 30.03.2022 по 26.02.2025
Автор (ініціатор): Крижановська Єлизавета Олександрівна
Дата оприлюднення: 21 квітня 2025
Люлька Сергій Вікторович народився 5 серпня 1992 року в місті Жашкові Черкаської області. Коли почалася повномасштабна війна, Сергій, не чекаючи повістки з воєнкомату, добровільно пішов захищати Україну від окупантів. Пройшовши підготовку в добровольчому батальйоні, з першого травня 2022 року був зарахований у Збройні Сили України — в 95 окрему десантно-штурмову Поліську бригаду.
Служив Сергій штурмовиком: 1 батальйон, 1 рота, 2 взвод. Виконував з побратимами всі завдання, які їм було поставлено. Брав участь у ліквідації ворожих позицій у Донецькій, Харківській та Луганській областях. Командування цінувало бійця. За словами побратимів, часто був старшим позиції, бо міг брати на себе відповідальність. Побратими його поважали і виконували команди.
Люльку Сергія Вікторовича було нагороджено відзнакою командира оперативно-тактичного угруповання «Лиман» — знаком доблесті 10.02.2023 року. Останнє поранення було важким, і тому Сергій пройшов навчання на сапера.
1 липня 2023 року старший солдат Сергій Люлька був зачислений у 808 Дністровську окрему бригаду підтримки. Сергій проходив службу на посаді кулеметника-сапера одного з інженерно-саперних підрозділів бригади. Брав участь у розмінуванні деокупованих територій та відбитті ворожих штурмів на островах Херсонської області.
За мужність і успішне виконання завдань на островах Херсонської області старший солдат Сергій Люлька був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» — символом військової доблесті, честі, відданості.
15 серпня 2024 року брав участь у підготовці маршрутів, проробленні та утриманні проходів у ворожих інженерних загородженнях на території Сумської області. Виконував широкий спектр завдань інженерної підтримки. Побратими кажуть, що Сергій був професіоналом саперної справи, мав великий досвід, завжди був відданий своєму обов’язку — захистити Україну від окупантів.
Понад усе мріяв про Перемогу. Справжній патріот, надзвичайно світла та порядна людина, боронив нашу Україну від окупантів.
Під час виконання бойового завдання 26 лютого 2025 року війна обірвала молоде життя. Старший солдат Сергій Люлька загинув. Йому було лише 32 роки.
Героям слава!
Служив Сергій штурмовиком: 1 батальйон, 1 рота, 2 взвод. Виконував з побратимами всі завдання, які їм було поставлено. Брав участь у ліквідації ворожих позицій у Донецькій, Харківській та Луганській областях. Командування цінувало бійця. За словами побратимів, часто був старшим позиції, бо міг брати на себе відповідальність. Побратими його поважали і виконували команди.
Люльку Сергія Вікторовича було нагороджено відзнакою командира оперативно-тактичного угруповання «Лиман» — знаком доблесті 10.02.2023 року. Останнє поранення було важким, і тому Сергій пройшов навчання на сапера.
1 липня 2023 року старший солдат Сергій Люлька був зачислений у 808 Дністровську окрему бригаду підтримки. Сергій проходив службу на посаді кулеметника-сапера одного з інженерно-саперних підрозділів бригади. Брав участь у розмінуванні деокупованих територій та відбитті ворожих штурмів на островах Херсонської області.
За мужність і успішне виконання завдань на островах Херсонської області старший солдат Сергій Люлька був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» — символом військової доблесті, честі, відданості.
15 серпня 2024 року брав участь у підготовці маршрутів, проробленні та утриманні проходів у ворожих інженерних загородженнях на території Сумської області. Виконував широкий спектр завдань інженерної підтримки. Побратими кажуть, що Сергій був професіоналом саперної справи, мав великий досвід, завжди був відданий своєму обов’язку — захистити Україну від окупантів.
Понад усе мріяв про Перемогу. Справжній патріот, надзвичайно світла та порядна людина, боронив нашу Україну від окупантів.
Під час виконання бойового завдання 26 лютого 2025 року війна обірвала молоде життя. Старший солдат Сергій Люлька загинув. Йому було лише 32 роки.
Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Усик Ірина Анатоліївна
21 липня 2025
2.
Федак Олена Петрівна
21 липня 2025
3.
Непійпова Валентина Дмитрівна
21 липня 2025
4.
Ахрамєєва Валерія Миколаївна
21 липня 2025
5.
Очеретько Альона Леонідівна
21 липня 2025
6.
Загородник Ольга Сергіївна
21 липня 2025
7.
Мироненко Ірина Василівна
21 липня 2025
8.
Гребенюк Оксана Костянтинівна
21 липня 2025
9.
Калюжна Олена Михайлівна
21 липня 2025
10.
Твардовська Світлана Олегівна
21 липня 2025
11.
Куляк Тетяна Вікторівна
21 липня 2025
12.
Козловець Марина Петрівна
21 липня 2025
13.
Кутник Аліна Володимирівна
21 липня 2025
14.
Тимчишин Юрій Михайлович
21 липня 2025
15.
Кривонос Тетяна Петрівна
21 липня 2025
16.
Тарасюк Яна Миколаївна
21 липня 2025
17.
Стадник Аліна Володимирівна
21 липня 2025
18.
Пархомова Аміна Олександрівна
21 липня 2025
19.
Зикова Ілона Артемівна
21 липня 2025
20.
Антонішина Юлія Миколаївна
21 липня 2025
21.
Гайдучин Олена Володимирівна
21 липня 2025
22.
Савчик Яна Анатоліївна
21 липня 2025
23.
Соколовська Леся Геннадіївна
21 липня 2025
24.
Демчук Ірина Володимирівна
21 липня 2025
25.
Трянова Ірина Василівна
21 липня 2025
26.
Макарук Ірина Юріївна
21 липня 2025
27.
Біла Марта Романівна
21 липня 2025
28.
Кривонос Максим Іванович
21 липня 2025
29.
Анікалова Ірина Олексіївна
21 липня 2025
30.
Клєцова Анна Михайлівна
21 липня 2025