Шановний пане Президенте!
Звертаюсь до Вас як сестра загиблого воїна. Щиро прошу Вас розглянути цю петицію та присвоїти найвище почесне звання «Герой України» моєму братові, молодшому сержанту Расеньчуку Олександру Сергійовичу 11.07.1990 р.н., який народився в Житомирській області, Ємільчинському районі, с. Рясне.
Сашко народився в мальовничому селі Рясне, в багатодітній родині. Після закінчення школи вступив до Житомирського ПТЛ N7, де здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів.
З травня 2009 року по квітень 2010-го проходив строкову службу у в/ч А3814. Після армії продовжив навчання у Київському ВПУ з обробки деревини, яке закінчив з відзнакою.
Ще зовсім дітьми ми залишились без батька, тому Сашкові довелось рано подорослішати. Він був підтримкою і опорою для мами, яка страждала через хворобу серця. Після смерті мами Сашко піклувався про мене, як про молодшу сестру. Він був для мене братом, другом, порадником.
Він був світлою, щирою людиною, завжди готовий прийти на допомогу всім, хто цього потребував.
З березня 2014 року по жовтень 2016-го був мобілізований в лави ЗСУ, брав участь в АТО. Далі - продовжив службу за контрактом до травня 2018 року. Після закінчення контракту півроку пропрацював водієм в ТОВ «Добродія Трейд», далі - знову на військовій службі в ЗСУ за контрактом. Після цього працював водієм на приватних підприємствах Київщини та Чернігова.
Від початку повномасштабної агресії російської федерації проти України вступив до самооборони Барашівської територіальної громади села Рясне, а вже з 17 березня 2022 року мобілізований захищати Україну в лавах ЗСУ, де, вірний військовій присязі виконував свій громадський обовʼязок.
За роки служби отримав такі нагороди:
- памʼятний нагрудний знак «30-та ОКРЕМА ГВАРДІЙСЬКА МЕХАНІЗОВАНА НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКА РІВНЕНСЬКА ОРДЕНІВ ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА І СУВОРОВА БРИГАДА»;
- «За взірцевість у військовій службі» ||| ступеня;
- відзнака Президента України «ЗА УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ»;
- «ВЕТЕРАН ВІЙНИ»;
- почесна відзнака «За заслуги перед Звягельським районом» (посмертно);
- орден «ЗА МУЖНІСТЬ» ||| ступеня (посмертно).
Вдома на Сашка чекали брат, сестра, племінники, кохана і друзі, але…
25 вересня 2022 року під час звільнення від російських окупантів селища Рідкодуб Бахмутського району Донецької області, виявивши стійкість і мужність, Сашко віддав життя за свободу України, за усіх нас.
Йому було лише 32…
Він віддав все, що в нього було, і могло бути по переду, все своє життя за волю і свободу українського народу.
Мій брат не встиг освідчитись коханій, не встиг створити з нею сімʼю та завести діточок та ще багато гарних задумів, які йому так і не судилось втілити в життя.
Ми маємо шанувати своїх ГЕРОЇВ, ми маємо памʼятати та шанувати кожного українця і кожну українку, які ціною власного життя боролися за свободу наше майбутнє.
Від імені всієї нашої родини, друзів та побратимів мого брата, прошу Вас підтримати цю петицію та присвоїти почесне звання «ГЕРОЙ УКРАЇНИ» (посмертно), - командиру бойової машини-командиру відділення 3-ї парашутно-десантної роти 1-го парашутно-десантного батальйону в/ч А1126, молодшому сержанту Расеньчуку Олександру Сергійовичу (позивний «Гром») 11.07.1990 р.н.