Присвоєння звання "Героя України (посмертно)" молодшому сержанту Іщуку Валерію Валерійовичу за вагомий внесок у боротьбу за незалежність і територіальну цілісність України.

Шановний пане Президенте, Володимире Олександровичу!
Звертаюся до Вас із проханням надати звання Героя України (посмертно), вірному сину своєї Батьківщини, молодшому сержанту Іщуку Валерію Валерійовичу, котрий із перших днів війни, ані хвилини не роздумуючи, став на захист нашої країни.
Народився Іщук Валерій Валерійович («Пух») 11.12.1984 року у м. Львів. Закінчив СЗШ №100.Здобув дві освіти,а саме: у Львівському Кооперативному Коледжі Економіки та Права, а також на економічному факультеті Державного Університету «Львівська Політехніка». Хоча по стану здоров’я мій рідний брат не проходив військову службу, але з 2014 року розпочав волонтерську діяльність для своїх товаришів військових. Наступні роки Валерій обіймав керівні ланки у різних фінансових установах. Але з початком повномасштабного вторгнення ворога на територію України в 2022 році Валерій покинув роботу та долучився до лав Самооборони, а уже 19 квітня 2022 року прийняв присягу на вірність України у складі в/ч А7391 Інженерно-Саперного Підрозділу (125 ОБрТРо, 216 ОБ «Сталеві Леви»).
Іщук Валерій дуже швидко навчався саперного ремесла, не бувши до нього причетним до військової служби. Саме тому у 2022 році був обраний керівництвом для навчання на підвищення кваліфікації у Кам'янець-подільську, а згодом під час служби у 2023 р. у Франції. Цими знаннями Валерій охоче ділився зі своїми побратимами, аби покращити результативність виконання поставлених завдань.
За час військової служби Іщук Валерій Валерійович отримав чимало відзнак та грамот від командира свого батальйону за роботу розмінувань в особливо небезпечних місцях та умовах, але найбільшими нагородами стали дві відзнаки :
• Відзнака Президента України «За оборону України» - Президентська відзнака - Державна нагорода України № 559/2022 від 05.08.2022
• Медаль "Золотий тризуб" Наказ Міністерства оборони України №1753 від 21.10.2024.
Командування частини Валерія перед смертю також подавали його дані на відзнаку від Міноборони на «Лицарський Хрест», котрим нагороджують військовослужбовців, що проявили виняткову хоробрість з ризиком для життя під час ведення бойових дій проти ворога України, в антитерористичних заходах та в операціях з підтримання миру і безпеки.
Валерій не раз ризикуючи своїм життям виконував поставлені завдання, рятував побратимів, також виносив тіла тих, хто потрапив на «Щит». Постійно проходив службу у місцях максимально наближених до ворога на Лиманському, Харківському, Покровському та Сумському напрямках. Дуже мріяв отримати звання Сержанта та побудувати військову кар’єру. Власне ця його наполегливість з простого цивільного привела брата до звання Молодшого сержанта. За свою роботу та безвідмовність, Валерій був знаним серед великої кількості військових. За свідченнями рідних, побратимів, друзів та знайомих, він був веселою, надзвичайно світлою людиною з великим чуйним серцем та невимовною добротою. Але найбільше з-поміж усіх рис Валерія виділяла неосяжна відвага, мужність та безстрашність. Побратими й досі про нього говорять, що «Незамінні люди таки існують», оскільки він ніколи не зупинявся перед труднощами та завжди був там, де була найбільша небезпека. А також, що Валерій надихав побратимів і примножував силу для боротьби та був одним із перших, хто вів побратимів до омріяної перемоги, та сам при цьому завжди залишався вірним побратимом.
3 лютого 2025 р. на 40 році життя, залишаючись вірним присязі та перебуваючи на військовій службі в районі н.п. Атинське, Сумської області, Іщук Валерій Валерійович загинув під час виконання бойового завдання. Будучи справжнім патріотом, віддав за нашу свободу та незалежність найцінніше - своє життя. Його життя обірвалось раптово внаслідок прямого влучання ворожого дрона. Похований у рідному місті Львові серед своїх побратимів на Марсовому полі.
У Валерія залишились онкохвора мама, батько, сестра, двоє синів та дружина.
Пане Президенте, ми, його рідні, разом із його побратимами, друзями, однокласниками, просимо Вас розглянути та підтримати це клопотання та надати почесне звання Героя України (посмертно) Іщуку Валерію Валерійовичу, справжньому патріоту нашої Батьківщини, за його вагомий внесок у боротьбу за незалежність і територіальну цілісність України.
Слава Україні!
Вічна слава Герою!
Уклін та вічна пам'ять всім загиблим!
З глибокою повагою,
рідна сестра Уляна Іщук.