Шановний пане Президенте, Володимире Олександровичу!
Звертаюся до Вас із проханням надати звання Героя України (посмертно), вірному сину своєї Батьківщини, молодшому сержанту СОРОЦІ ІГОРЮ МИКОЛАЙОВИЧУ, котрий із перших днів війни, ані хвилини не роздумуючи, став на захист нашої країни.
Народився СОРОКА ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ («КОП») 03.06.1977 року у с. Павлівка, Чернігівського району, Чернігівської області. Закінчив Холминську ЗОШ І-ІІІ ступенів Корюківського району Чернігівської області.В 1994 році вступив до Дніпропетровського училища міліції МВС України, яке закінчив у 1997 році, отримавши спеціальність правоохоронна діяльність. На службу в міліцію він прийшов лейтенантом. Віддав службі в поліції 25 років. У 2015 році він вийшов на пенсію у званні підполковник поліції.
11 квітня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України , де його служба почалася від солдата до молодшого сержанта, командира відділення управління командира батареї 1 мінометної батареї військової частини А4349.
За час проходження служби у лавах ЗСУ брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в:
с. Віролюбівка, с. Маркове, с. Миколаївка, м. Часів Яр, с. Іванівське Бахмутського району, Донецької області.
с. Дружелюбівка, Борівського району,Харківської області.
с. Макіївка, с. Невське Сватівського району, Луганської області.
с. Мала Рибиця, с. Осоївка, с. Краснопілля Краснопільського району, Сумської області.
За час військової служби СОРОКА ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ отримав державні нагороди та грамоти від командира свого батальйону за відданість Батьківщині та відважне виконання свої посадових обов'язків, але найбільшими нагородами стали дві відзнаки :
• Відзнака Президента України «За оборону України» - Президентська відзнака - Державна нагорода України № 559/2022 від 05.08.2022
• Відзнака "Лицарський хрест" Наказ Міністерства оборони України №2098 від 06.12.2024.
ІГОР не раз ризикуючи своїм життям виконував поставлені завдання, рятував побратимів. Постійно проходив службу у місцях максимально наближених до ворога. Наполегливість і твердий характер привела чоловіка до звання Молодшого сержанта. За свою роботу та безвідмовність та високий професіналізм, ІГОР був знаним серед великої кількості військових. За свідченнями рідних, побратимів, друзів та знайомих, він був веселою, надзвичайно світлою людиною з великим чуйним серцем та невимовною добротою, загостреним почуттям справедливості. Але найбільше з-поміж усіх рис ІГОРЯ виділяла неосяжна відвага, мужність та безстрашність. Побратими й досі про нього говорять, що «Незамінні люди таки існують», оскільки він ніколи не зупинявся перед труднощами та завжди був там, де була найбільша небезпека. А також, що ІГОР надихав побратимів і примножував силу для боротьби та був одним із перших, хто вів побратимів до омріяної перемоги, та сам при цьому завжди залишався вірним та відповідальним побратимом.
26 грудня 2024 р. на 47 році життя, залишаючись вірним присязі та перебуваючи на військовій службі в н.п. Олєшня, Курської області, російської федерації СОРОКА ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ загинув під час виконання бойового завдання. Будучи справжнім патріотом, віддав за нашу свободу та незалежність найцінніше - своє життя. Його життя обірвалось раптово внаслідок прямого влучання ворожого дрона. Похований у рідному селі Сядрине, Корюківського району, Чернігівської області, серед своїх рідних на місцевому кладовищі.
У ІГОРЯ залишились: мама, брат, дружина та син.
Пане Президенте, ми, його рідні, разом із його побратимами, друзями, однокласниками, просимо Вас розглянути та підтримати це клопотання та надати почесне звання Героя України (посмертно) СОРОЦІ ІГОРЮ МИКОЛАЙОВИЧУ, справжньому патріоту нашої Батьківщини, за його вагомий внесок у боротьбу за незалежність і територіальну цілісність України.
Слава Україні!
Вічна слава Герою!
Уклін та вічна пам'ять всім загиблим!
З глибокою повагою,
дружина СОРОКА ТЕТЯНА.