Шановний Призиденте, Від імені двох діточок, жінки, матері,( батько не витримав втрати единого сина помер) з глибоким болем у серці, просимо Вас підтримати петицію і присвоїти звання Героя України (посмертно) нашому татові Петрушевському Віталію Васильоввичу.

Герої не вмирають...
Приходять зранку росами на травах,
Співають пташкою у сонному саду,
Лиш не кохають...
Не живуть...
Герої не вмирають...
Тримають небо вічності живим,
Ростуть колоссям стиглим на поколлі,
І дивляться волошками у полі,
Живуть вітрами у гілках тополі...
І річкою бурхливою пливуть….
Герої не вмирають...
Лиш в нашій пам’яті живуть…

Шановний Призиденте,

Від імені двох діточок, жінки, матері,( батько не витримав втрати единого сина, помер) з глибоким болем у серці, просимо Вас підтримати петицію і присвоїти звання Героя України (посмертно) нашому татові, чоловіку, единому сину Петрушевському Віталію Васильоввичу.
Війна забирає найкращих чоловіків, синів та дочок України. За майбутнє своєї держави, за її територіальну цілісність наші мужні, хоробрі і самовіддані захисники віддають найкраще - своє власне життя. 23 червня 2022 року загинув віддавши своє життя за Батьківщину, Петрушевський Віталій Васильович.
Віталій Васильович народився ІЗ серпня 1988 року у с. Добре Баштанського району. У 2003 році закінчив Добренську середню школу, вступив до професійно-технічного училища №9 м. Баштанка, отримав спеціальність електрозварювальника. Працював на підприємстві «ПІК-ИАФТОБАЗА». Віталій був людиною з різносторонніми інтересами та справжнім патріотом. Займався спортом, любив море та захоплювався риболовлею, був яскравою особистістю.
У перший день повномасштабного вторгнення Росії на територію України, 24 лютого 2022 року, він з перших днів (одним із перших) записався до Інгульської територіальної оборони. Коли ворога з села погнали Віталій добровольцем пішов захищати Батьківщину і з 14 квітня 2022 року був прийнятий до лав Збройних сил України в 25 окрему десантно-штурмову бригаду, йому було присвоєно звання молодшого сержанта. Воював під Северодонецьком, та під час виконання бойового завдання 23 червня 2022 року загинув у районі населеного пункту Мазанівка Донецької області. Посмертно Петрушевський Віталій Васильович був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».
Йому назавжди залишилося 33 роки. Молодий, красивий, чуйний і працелюбний. Віталій був єдиним сином у батьків, люблячим чоловіком дружині Марині та найкращим батьком їх донечки Вероніки та сину Андрію, відданим другом і прекрасним сім’янином .
Віддати шану Віталію Петрушевському прийшли рідні, близькі, друзі, однокласники, представники влади, військові. Зустрічали Героя живим коридором жителі с. Добре та в с. Інгульці де його і було поховано, за місцем проживання своєї сім’ї.
Близькі, рідні, друзі завжди пам’ятатимуть Віталія, як добру людину, як патріота своєї Батьківщини..він загинув, захищаючи нашу країну.
Пишаємося його незламністью, силою духу, та патріотизмом, пишаємося своїм Батьком-Героєм. Батько який усе віддав за нас з вами, за вільну Україну та мир, він віддав найцінніше-своє життя.
Петрушевський Віталій Васильович Герой, який заслуговує державну нагороду-Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слова Україні. Назавжди в строю! Назавжди в нашій пам'яті.