Шановний Президенте України! Звертаюся до Вас із проханням надати звання Героя України (посмертно) Люльці Вадиму Анатолійовичу, він проявив відвагу та мужність , ставши на захист нашої країни з перших днів війни. На початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Вадим спочатку подбав про захист нашої сім'ї, забезпечивши нам перебування у більш безпечному місці на території нашої країни, і не вагаючись, приєднався до лав Збройних Сил України, щоб захищати свою Батьківщину. Вадим служив у 110-ій окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка , 1 механізований батальйон, в/ч А 4007, на посаді головного сержанта взводу протитанкових ракетних комплексів. З перших днів війни мужньо боронив Авдіївку, потім оборона на Покровському напрямку, бої за Велику Новосілку. 30 травня 2024 року при захисті Батьківщини в н.п.Воздвиженка, Донецької області під час артилерійського обстрілу противником, отримав вогнепальне осколкове поранення потиличної ділянки голови, перфорація правої барабанної перетинки, травмування лівого ліктьового суглобу. Після лікування в обласній клінічній лікарні ім.Мечникова , продовжував мужньо боронити нашу Батьківщину. Вадим відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Сталевий хрест", нагороджений медаллю "За військову службу Україні" , нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України". 16 лютого 2025 року Вадим загинув під час виконання бойового завдання, внаслідок влучання FPV-дрона біля населеного пункту Новоочеретувате, Волноваського району, Донецької області, будучи вірним військовій Присязі на вірність Українському народу, мужньо боронячи Україну , її свободу і незалежність. Мій чоловік був людиною з великим серцем та незламною волею.Він ніколи не зупинявся перед труднощами. Не стихне біль в душі ніколи....І час не лікує....Коханий чоловік, люблячий тато, добрий син, надійний побратим і справжній друг, він назавжди в наших серцях....Прошу Вас, шановний пане Президенте, розглянути можливість присвоєння звання Героя України (посмертно) Люльці Вадиму Анатолійовичу, за його значний внесок у боротьбу за незалежність і територіальну цілісність України. З повагою Люлька Олена, дружина.