Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Мельнику Максиму Івановичу

Шановний пане Президенте!

Звертаємося до Вас з проханням про присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату в/ч А4895, 1-го взводу, 3-ї роти, 407-го батальйону, 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка — Мельнику Максиму Івановичу, який героїчно загинув, боронячи незалежність і територіальну цілісність України.

Максим Іванович народився 9 лютого 1994 року в селі Синява Білоцерківського району Київської області. Закінчив Ольшаницьку ЗОШ І–ІІІ ступенів, після чого здобував освіту в Білоцерківському національному аграрному університеті за спеціальністю "Менеджмент".

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Максим не залишився осторонь — вступив до місцевої самооборони, забезпечуючи порядок і безпеку рідного села. У червні 2022 року добровільно звернувся до районного ТЦК та СП і був призваний на військову службу до в/ч А0543, працював на посаді майстер цеху. У 2023 році проходив військову підготовку у Фінляндії, де підвищив свою кваліфікацію. Восени 2023 року пройшов курс БЗВП та отримав ВОС 100 – стрілець. У березні 2024 року був переведений у в/ч А4895, а 13 квітня отримав ВОС 101- кулеметник. 28 квітня у складі 407-го батальйону 110 бригади був на правлений на один із найгарячіших напрямків – Покровський.

16 травня 2024 року, поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області, старший солдат Максим Іванович мужньо прийняв свій останній бій. Він загинув внаслідок мінометного обстрілу під час штурмових дій противника від масивної внутрішньої кровотечі внаслідок осколкових поранень, дивлячись у вічі ворогу та смерті, до останнього подиху борючись за Україну.

Його загибель стала непоправною втратою для батьків, родини, друзів, побратимів, кумів, дружини та маленького сина. Ми пам’ятаємо його як люблячого сина, чоловіка, батька, життєрадісного, щирого, доброчесного, ерудованого, справедливого та великодушного чоловіка, який ніколи не залишався байдужим до чужого горя й завжди приходив на допомогу.

Ціною власного життя Максим довів, що в людини можна забрати життя, але не Волю.
Він — приклад справжнього Героя і Патріота, чия жертва не буде забута.
4 червня 2024 року Наказом Міністра Оборони України № 842 (посмертно) нагороджений Відзнакою «Залізний хрест».

Від імені родини, близьких, бойових побратимів та всіх, хто знав Максима Івановича, просимо Вас, пане Президенте, вшанувати його подвиг і присвоїти йому почесне звання Героя України (посмертно).

Вічна пам’ять Максиму Мельнику та всім полеглим героям. Слава Україні!