№22/246408-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Максимчуку Сергію Миколайовичу
Автор (ініціатор): Максимчук Марія Іванівна
Дата оприлюднення: 07 травня 2025
Шановний пане Президенте України!
З глибоким болем і надією звертається до Вас родина загиблого воїна сержанта Максимчука Сергія Миколайовича (28.05.1986 р.н.), командира зенітно-кулеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини А7081.
3 липня 2023 року Сергій загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Ходине та Гудове Сумської області. Його життя зупинилося на війні. Не вдома, не в спокої — а в бою за кожного з нас.
У нього залишились батьки дружина і троє неповнолітніх дітей. Найменший син народився вже після загибелі батька. Він зростає без можливості побачити батькову усмішку чи почути його голос.
Сергій не прагнув слави. Він ніс службу чесно, гідно й до останнього подиху. Його вчинок — це жертовність найвищого рівня, приклад для майбутніх поколінь.
Ми щиро просимо Вас, пане Президенте,
присвоїти звання Героя України (посмертно) сержанту Максимчуку Сергію Миколайовичу
— аби гідність його подвигу була вшанована на найвищому державному рівні, а пам’ять про нього жила у серці країни, за яку він віддав життя.
З повагою і в скорботі —
родина загиблого воїна
Максимчука Сергія Миколайовича
З глибоким болем і надією звертається до Вас родина загиблого воїна сержанта Максимчука Сергія Миколайовича (28.05.1986 р.н.), командира зенітно-кулеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини А7081.
3 липня 2023 року Сергій загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Ходине та Гудове Сумської області. Його життя зупинилося на війні. Не вдома, не в спокої — а в бою за кожного з нас.
У нього залишились батьки дружина і троє неповнолітніх дітей. Найменший син народився вже після загибелі батька. Він зростає без можливості побачити батькову усмішку чи почути його голос.
Сергій не прагнув слави. Він ніс службу чесно, гідно й до останнього подиху. Його вчинок — це жертовність найвищого рівня, приклад для майбутніх поколінь.
Ми щиро просимо Вас, пане Президенте,
присвоїти звання Героя України (посмертно) сержанту Максимчуку Сергію Миколайовичу
— аби гідність його подвигу була вшанована на найвищому державному рівні, а пам’ять про нього жила у серці країни, за яку він віддав життя.
З повагою і в скорботі —
родина загиблого воїна
Максимчука Сергія Миколайовича
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Богатир Юлія Юріївна
08 липня 2025
2.
Бондаревська Ірина Анатоліївна
08 липня 2025
3.
Шапенко Анна Валеріївна
08 липня 2025
4.
Бубирь Тетяна Дмитрівна
08 липня 2025
5.
Ломакіна Тетяна Володимирівна
07 липня 2025
6.
Примак Діана Валентинівна
07 липня 2025
7.
Волошен Наталія Тимофіївна
07 липня 2025
8.
Савка Марія Іванівна
07 липня 2025
9.
Плотнікова Тетяна Миколаївна
07 липня 2025
10.
Рибойчук Оксана Євгенівна
07 липня 2025
11.
Пешко Христина Сергіївна
06 липня 2025
12.
Акімова Олена Андріївна
06 липня 2025
13.
Назарчук Марія Віталіївна
06 липня 2025
14.
Коврига Ірина Володимирівна
06 липня 2025
15.
Лаврут Вікторія Анатоліївна
05 липня 2025
16.
Поліщук Олена Якимівна
05 липня 2025
17.
Шило Ірина Василівна
04 липня 2025
18.
Негруцак Софія Русланівна
04 липня 2025
19.
Поліщук Леонід Григорович
04 липня 2025
20.
Серпокрил Олена Василівна
04 липня 2025
21.
Чужченко Карина Миколаївна
04 липня 2025
22.
Глушакова Юлія Вікторівна
03 липня 2025
23.
Ігнатенко Світлана Миколаївна
02 липня 2025
24.
Дудік Ірина Сергіївна
02 липня 2025
25.
Пазєєва Ганна Михайлівна
02 липня 2025
26.
Анікіна Світлана Олександрівна
01 липня 2025
27.
Таргонська Ірина Григорівна
01 липня 2025
28.
Царинна Юлія Володимирівна
01 липня 2025
29.
Курбанова Ірина Миколаївна
30 червня 2025
30.
Ніколаєнко Ольга Олександрівна
30 червня 2025
2568
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 31 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.