Я, побратим загиблого військовослужбовця, звертаюся до Вас з щирим проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Бідяку Олександру Олексійовичу — мужньому захиснику та вірному синові українського народу, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Бідяк Олександр Олексійович, 19-го листопада 1990-го року народження, уродженець Чернівецької області, служив у лавах Збройних Сил України на посаді командира гармати 1-го взводу, 2-го розрахунку артилерійського дивізіону 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади (в/ч А2582).
Олександр героїчно загинув 25 квітня 2025 року у Сумській області, виконуючи бойове завдання в умовах надзвичайної небезпеки. Його рішучість, витримка та професіоналізм безліч разів допомагали зберігати життя побратимам та ефективно стримувати та нищити ворога на найскладніших ділянках фронту. До останнього подиху він залишався вірним присязі, сімʼї та народу України.
Олександр був не лише хоробрим воїном і турботливим батьком хлопчика та дівчинки, а ще й вірним чоловіком для коханої жінки, що несе під своїм серцем їх третю дитину. Його подвиг — це вияв найвищої самопожертви та безмежної любові до Батьківщини.
Прошу Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять Бідяка Олександра Олексійовича та ініціювати присвоєння йому звання Героя України (посмертно). Це стане достойним визнанням його мужності та прикладом для всіх українців.