№22/246584-еп
ПЕТИЦІЯ щодо присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Олексюку Сергію Володимировичу
Автор (ініціатор): Олексюк Інна Олександрівна
Дата оприлюднення: 09 травня 2025
Шановний Володимире Олександровичу!
Звертаємося до Вас з проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Олексюку Сергію Володимировичу - вірному захиснику України, який віддав найдорожче- своє життя у боротьбі за свободу та незалежність України.
Олексюк Сергій Володимирович народився 08.05.1991 року в місті Луцьк. Все своє життя прожив в своєму рідному місті, тут здобув освіту та працював. Проте з початком повномасштабного вторгнення він ні на мить не сумнівався, що стане на захист рідної країни, тому на початку 2023 року вступив до лав Збройних сил України. Спочатку проходив навчання у Великій Британії, після повернення зайняв посаду стрільця-снайпера 2 десантно-штурмового відділення, 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти у складі 82 окремої десантно-штурмової бригади, яка брала участь у бойових діях на Запорізькому напрямку. Там Сергій мужньо захищав українську землю. Свої обовʼязки виконував з високою відповідальністю та відданістю своїй справі. Його морально-етичні якості, велика працездатність, фізична підготовка, мужність та сміливість дозволяли йому успішно виконувати бойові завдання.
Під час виконання бойових завдань біля населеного пункту Вербове Запорізької області 19.09.2023 року Сергій зник безвісти. Лише через рік і 5 місяців його тіло повернули додому для гідного поховання. За словами побратимів, він був вправним, мужнім воїном, його оптимізм, енергія, завзятість надихали та підтримували оточуючих у найскладніших ситуаціях. Він був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем, завжди підтримував та надавав допомогу, навіть, будучи пораненим на полі бою, до останнього свого подиху був вірним присязі. Сергій Олексюк загинув смертю хоробрих, відстоюючи незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Він поклав своє життя заради миру та свободи України. Йому назавжди залишиться 32 роки.
Сергій був люблячим чоловіком, батьком та сином. У нього залишився маленький синочок, який вже ніколи не побачить тата, але з гордістю нестиме памʼять про його героїчний подвиг. Він є прикладом незламності духу, сили волі та самопожертви.
Пане президенте, від імені дружини, сина, батьків, рідних, побратимів та друзів просимо Вас підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) солдату Олексюку Сергію Володимировичу. Це буде гідним вшануванням його памʼяті, символом вдячності та гордості!
Слава Україні! Героям слава!
Звертаємося до Вас з проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Олексюку Сергію Володимировичу - вірному захиснику України, який віддав найдорожче- своє життя у боротьбі за свободу та незалежність України.
Олексюк Сергій Володимирович народився 08.05.1991 року в місті Луцьк. Все своє життя прожив в своєму рідному місті, тут здобув освіту та працював. Проте з початком повномасштабного вторгнення він ні на мить не сумнівався, що стане на захист рідної країни, тому на початку 2023 року вступив до лав Збройних сил України. Спочатку проходив навчання у Великій Британії, після повернення зайняв посаду стрільця-снайпера 2 десантно-штурмового відділення, 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти у складі 82 окремої десантно-штурмової бригади, яка брала участь у бойових діях на Запорізькому напрямку. Там Сергій мужньо захищав українську землю. Свої обовʼязки виконував з високою відповідальністю та відданістю своїй справі. Його морально-етичні якості, велика працездатність, фізична підготовка, мужність та сміливість дозволяли йому успішно виконувати бойові завдання.
Під час виконання бойових завдань біля населеного пункту Вербове Запорізької області 19.09.2023 року Сергій зник безвісти. Лише через рік і 5 місяців його тіло повернули додому для гідного поховання. За словами побратимів, він був вправним, мужнім воїном, його оптимізм, енергія, завзятість надихали та підтримували оточуючих у найскладніших ситуаціях. Він був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем, завжди підтримував та надавав допомогу, навіть, будучи пораненим на полі бою, до останнього свого подиху був вірним присязі. Сергій Олексюк загинув смертю хоробрих, відстоюючи незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Він поклав своє життя заради миру та свободи України. Йому назавжди залишиться 32 роки.
Сергій був люблячим чоловіком, батьком та сином. У нього залишився маленький синочок, який вже ніколи не побачить тата, але з гордістю нестиме памʼять про його героїчний подвиг. Він є прикладом незламності духу, сили волі та самопожертви.
Пане президенте, від імені дружини, сина, батьків, рідних, побратимів та друзів просимо Вас підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) солдату Олексюку Сергію Володимировичу. Це буде гідним вшануванням його памʼяті, символом вдячності та гордості!
Слава Україні! Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Петрушко Наталія Іванівна
10 травня 2025
2.
Реган Каріна Іванівна
10 травня 2025
3.
Гречанюк Тетяна Миколаївна
10 травня 2025
4.
Ющук Олександр Миколайович
10 травня 2025
5.
Кичій Володимир Іванович
10 травня 2025
6.
М'якуш Мар'яна Євгеніївна
10 травня 2025
7.
Захарчук Надія Віталіївна
10 травня 2025
8.
Гузова Ольга Олегівна
10 травня 2025
9.
Черніков Петро Миколайович
10 травня 2025
10.
Трухан Максим Валерійович
10 травня 2025
11.
Романюк Катерина Романівна
10 травня 2025
12.
Дмитрук Назар Володимирович
10 травня 2025
13.
Печіль Галина Василівна
10 травня 2025
14.
Гордієнко Максим Сергійович
10 травня 2025
15.
Вальчук Руслана Миколаївна
10 травня 2025
16.
Харчук Сергій Олегович
10 травня 2025
17.
Сувала Ольга Павлівна
10 травня 2025
18.
Колач Ольга Романівна
10 травня 2025
19.
Лук'янчук Марія Василівна
10 травня 2025
20.
Круліковська Анастасія Олексіївна
10 травня 2025
21.
Гавенко Марина Юріївна
10 травня 2025
22.
Любарчук Тетяна Володимирівна
10 травня 2025
23.
Романець Вікторія Федорівна
10 травня 2025
24.
Дру Оксана Романівна
10 травня 2025
25.
Ковальчук Ірина Михайлівна
10 травня 2025
26.
Комнацька Оксана Петрівна
10 травня 2025
27.
Анчук Ірина Василівна
10 травня 2025
28.
Мішко Вікторія Любомирівна
10 травня 2025
29.
Бенюх Наталя Павлівна
10 травня 2025
30.
Мархайчук Наталія Олександрівна
10 травня 2025
446
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.