Петиція про присвоєння звання героя України (посмертно)Сергію Валерійовичу Марченко

Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Автор(ініціатор):
Семенова Юлія Вікторівна



Пане Президенте України!
Прошу Вас вшанувати подвиг мого сина матроса, водія - механіка, помічника кулеметника роти морської піхоти 501-го окремого батальйону морської піхоти, в/ч А 1965 Марченка Сергія Валерійовича, присвоївши йому звання "Герой України"( посмертно).
У квітні 2022 року Сергій вступив до лав ЗСУ щоб захищати свою Батьківщину.На запитання чи добре він обдумав і твердо вирішив, Сергій відповів:"Хто, як не я?Краще померти вільною людиною, стоячи із зброєю в руках, аніж жити на колінах".
Сергій народився 28 квітня 1994 року у місті Калуш, Івано-Франківської області.
В цивільному житті він був щирою, чесною, відповідальною люлиною.
З дитинства гостро відчував несправедливість.Завжди був помічником і підтримкою для сім'ї, а після народження молодшої сестри Аліни допомагав у її вихованні.
Він був люблячим батьком, надійним другом, товаришем.Мав багато друзів та знайомих, однак гучних заходів та компаній не любив.Надавав перевагу роботі з комп'ютером, який отримав у подарунок від бабусі.Ми памʼятаємо його як людину, готову прийти на допомогу в складних життєвих і бойових обставинах у будь-який час.
Навчання проходив у місті Рівне.Після прийняття присяги був направлений на Запорізький напрямок, у морську піхоту. Восени 2022 - го їх підрозділ перевели на Донеччину.Було багато важких боїв, молитов, сподіваючись на краще, очікування на СМС:"Все добре, живий, люблю".
Перебуваючи в зоні активних бойових дій, Сергій ніколи не скаржився, що йому важко, переконував усіх, що все добре, завжди підтримував усіх і посмішка не сходила з його обличчя.
На жаль, 4 грудня 2022 року поблизу населеного пункту Водяне на Бахмутському напрямку, під час потужного обстрілу Сергій Марченко загинув.
Зі слів командування та побратимів, він був людиною з великим серцем та незламною волею.

Відданість військовій присязі, щире прагнення справедливості та незламна віра в перемогу зробили Сергія Марченко гідним громадянином та справжнім Героєм для своєї Батьківщини.
Сергій був справжнім воїном , зразком незламності і мужності духу. Був відданий службі. Мріяв про життя із своєю родиною у мирній , незалежній , незламній Україні . Хотів щасливого,мирного життя зі своєю дружиною Іриною і названою донькою Олександрою.
Без його ту турботи та підтримки залишилися мама, бабуся, сестра Аліна, кохана Ірина та названа донька Олександра.




Ми всі пишаємось Сергієм Марченко за його мужність та незламність, за його відданість і хоробрість! Таким він назавжди залишиться в наших серцях! Найкращий син для своїх батьків та люблячий батько для своєї названої доньки Олександри!
Нашому Герою назавжди 28!

Пане Президент, від імені мене, як матері сина та рідних людей просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) солдату Сергію Марченко! Ця петиція – найменше що можна зробити для вшанування його пам’яті! Він віддав найцінніше за нас із вами – своє життя! Вічна Слава Герою!
Присвоєння Сергію Валерійовичу Марченко звання Героя України (посмертно) — це визнання його мужності, відданості, героїзму та самопожертви.
Сподіваємось на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану воїну, який загинув за нас з Вами, за вільну та мирну Україну.
З глибокою повагою та вірою в справедливість.
Мама Семенова Юлія Вікторівна.