Шановний Пане Президент!Прошу Вас про розгляд петиції про присвоєння почесного звання Героя України ( посмертно) лейтенанту Гнилосиру Євгенію Олександровичу,який боронив нашу країну.

Шановний Пане Президенте України!Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно)моєму синові, лейтенанту,командиру 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А 4674,Гнилосиру Євгенію Олександровичу,за його відданість Батьківщині,неймовірну мужність,лідерство і самопожертву під час захисту незалежності та суверенітету України.Гнилосир Євгеній Олександрович народився 27.05.1998 р.в Полтавській обл.с.м.т. Котельва.Тут народився і виріс.Закінчив місцеву гімназію ✓1 ім.С.А.Ковпака.Вищу освіту здобув у Полтавському національному університеті ім.Юрія Кондратюка.З 2019-2021р.проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України у в/ ч А 1451.Женя був і завжди залишиться найкращим сином,який піклувався про свою родину,був підтримкою для свого молодшого брата,і мріяв створити свою сім'ю.Але ця війна зруйнувала все.Дитина не встигла зробити багато чого у житті:здійснити свої мрії,створити свою сім'ю,про яку дуже мріяв.Але встиг віддати своє життя за Україну,за свободу і мир для кожного з нас.Мій син завжди був відважним,справедливим,добрим,чесним,справжнім патріотом,який щиро любив свою Батьківщину і вже на другий день,у свої 23 роки молодого життя,не роздумуючи став на захист Котелевської громади в складі місцевого військового підрозділу Полтавського РТЦК та СП,а згодом,продовжив захищати свою Батьківщину у бойовій військовій частині.Разом з побратимами мужньо виконував військовий обов'язок на Чернігівщині,потім Донецький напрямок,де отримав поранення,потім Харківський,Запорізький напрямки...За бойові заслуги отримав учасника бойових дій,грамоту за виконання службових обов'язків,був нагороджений нагрудним знаком "За зразкову службу".Будучи командиром взводу, пліч-о-пліч із побратимами,нищив ворога у самому пеклі на передовій і загинув 10.01.2025р.під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі н.п.Роботине Запорізької обл.,де віддав найцінніше- своє життя.З розповідей побратимів з інших частин ,де він перебував,знаю,що Женя був не лише командиром,а й справжнім другом.Він робив завжди все для того,щоб врятувати життя своїх товаришів і ніколи не ховався за спинами інших,за що його любили і поважали.Ніколи ні на що не скаржився і завжди говорив,що все буде добре.Сердечко мого синочка перестало битися у віці 26 років свого молодого життя,залишив за собою величезний біль і порожнечу в наших серцях на все життя.Для нас рідних,друзів,побратимів,знайомих Женя був,є,і буде Героєм !!За його відвагу,самопожертву,ми хочемо,щоб він був Героєм не лише для нас,а й для усієї України.Мій син за наше майбутнє життя віддав найдорожче-стукіт свого серця!Просимо Всіх підтримати і підписати петицію. Присвоїти звання Героя України (посмертно).