Шановний, Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання «Героя України» (посмертно) моєму чоловікові, Подколзіну Олександру Володимировичу.
Олександр старший лейтенант поліції, загинув 11 лютого 2025 року біля населеного пункту Юнаківка Сумського району Сумської області, виконуючи службові обов’язки та бойові розпорядження, пов’язані із забезпеченням національної безпеки та оборони, відсіччю та стримуванням збройної агресії російської федерації проти України.
Народився Олександр на Луганщині, здобувши повну середню освіту вступив до Східноукраїнського національного університету.
11 вересня 2017 року був прийнятий на службу до Національної поліції України.
З 2017 по 2022 роки проходив службу в Управлінні патрульної поліції Луганської області, де пройшов посадовий шлях від поліцейського до інспектора взводу.
У 2018 році успішно пройшов навчальний курс «Crowd Control» для працівників патрульної поліції з протидії масовим заворушенням.
З 10 жовтня по 10 грудня 2019 року брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей, за що отримав статус учасника бойових дій.
У 2021 році пройшов підготовку в рамках курсу для тактичних груп патрульної поліції та став одним із перших бійців TacTeam Луганщини, успішно пройшовши складний відбір.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Олександр перебував у найгарячіших точках Луганщини: у Сєвєродонецьку, Рубіжному, Лисичанську та Попасній. Працював у надзвичайно складних умовах: патрулював вулиці, доставляв гуманітарну допомогу, евакуйовував цивільне населення. Разом із побратимами врятував близько 45 тисяч мирних мешканців, евакуювавши їх із зон бойових дій.
Отримавши хімічні опіки внаслідок ворожого удару по заводу «Зоря», відмовився від лікування та залишився у строю.
15 квітня 2022 року був нагороджений відзнакою «За відвагу в службі».
З 25 липня 2022 року служив інспектором відділення тактичної підтримки батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
Навесні 2023 року добровільно вступив до лав штурмової бригади «Хижак» під позивним «Фермер».
27 вересня 2023 року був нагороджений знаком пошани «Захиснику Луганщини».
23 липня 2024 року отримав пам’ятний знак «За бойову роботу та захист українського народу» ІІ ступеня.
У травні 2024 року пройшов курс з пілотування FPV-дронів у школі аеророзвідки «Довжик» та отримав сертифікат. Після навчання, як оператор FPV-дронів, брав участь у боях за Торецьк, обороняв Сумщину, де 21 серпня 2024 року зазнав поранення в руку. Після реабілітації повернувся на передову.
Олександра Подколзіна згадують як людину з бездоганною службовою репутацією: він був професіоналом своєї справи, відповідальним, врівноваженим, мужнім, завжди готовим прийти на допомогу. Був відданий службі, військовій присязі, за активну участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та активному сприянні виконанню таких заходів посмертно нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
Його жертовність, мужність, вірність присязі та народу України заслуговують на найвищу державну нагороду «Героя України» (посмертно).
Сподіваємося на Вашу підтримку, щоб вшанувати справжнього Героя, який віддав найцінніше за вільну та мирну Україну – своє життя!
З вірою у справедливість.
Дружина Ліля.