Шановний пане Президент!Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання,"Героя України"(Посмертно),Панасенко Дмитру Сергійовичу,моєму коханому чоловікові ,найкращому батькові донечки,хороброму бійцю і захиснику нашої Батьківщини.Солдату 3-го стрілецького відділення,3-го стрілецького взводу,1-ї стрілецької роти,військової частини А-7314.Який народився 08.04.1991року.Загинув під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій,21.03.2025року.В наслідок ворожої атаки FPV-дрона по вогневій позиції поблизу н.п.Юнаківка,Сумський р-н,Сумська обл.
Йому було лише 33 роки,все життя ще попереду.Наш герой народився в м.Миргород,а в три роки разом з мамою переїхав до Пирятина де отримав базову загально-середню освіту.Навчався в Пирятинському ліцеї з 1-го класу.А вже з 8-го класу навчався в класі хіміко -біологічного профілю.Користувався авторитетом серед товаришів і з повагою ставився до дорослих.Дуже гарно малював та займався різьбленням по дереву.
Повернувшись до рідного міста Миргород поступив у ПТУ✓44.Був дуже активним серед студентів і мав багато друзів.Закінчивши училище ,він був призваний до лав Збройних Сил України з 17 .11,2009р.За час проходження служби у військовій частині А-3620,зарекомендував себе як дисциплінований і добре виконуючий свої службові обов'язки,вмів зберігати Державну таємницю.Після служби ,як повернувся додому він одружився,а вже через деякий час на світ з'явилась наша донечка.Для якої він старався бути самим кращим і взірцем для неї.Він працював на різних роботах ,але до душі йому було токарство.І він вивчився на токаря,бо мав золоті руки і дуже вправні.Та й взагалі за що б він не брався все виходило.Для всих він був відкритим,добрим ,чуйним і завжди ішов на допомогу без вагань.
Коли ж треба було іти на захист України ,то Діма з перших днів став на захист своєї родини і цілісності своєї Держави 26.02.2022р.
Військову службу розпочав несучи чергування на блокпостах Миргорода.Згодом була команда переміщення для оборони і цілісності Українських кордонів.Панасенко Дмитро Сергійович,вже через місяць тримав оборону в інших містах,куди був наказ командування.Він був справжнім воїном,патріотом і зразком мужності,незалежності духу .Задіювався для інженерних обладнань позицій і був старшим на позиціях,де вміло будував обороні рубежі та керував робочим процесом.Забезпечував ротацію на позиціях та будівельних матеріалів.
Серед побратимів він найшов не просто друзів,а справжніх братів,які стали для нього другою родиною.Його шанували та поважали,адже він підтримував,вислуховував,давав поради та робив усе можливе ,аби врятувати життя побратимам.Хоч і в самого інколи опускалися руки.Але він не здавався і вірив що все буде добре. 12.10.2023року,отримав посвідчення УБД.А 21.02.2025року був нагороджений нагрудним знаком"За Вірність Народу України"1-го ступеня.Він зарекомендував себе не просто солдатом ,а умілим і хоробрим водієм коли рятував побратимів з дуже гарячих позицій.Панасенко Дмитро Сергійович ,мріяв про життя із своєю родиною у Сильній,Незалежній і Незламній Україні.Виховуючи свою доньку ,яка дуже схожа на нього.з часом Дочекатися внуків і зустріти старість,але тепер цьому не бути і від цього дуже важко.
Ми з донечкою і батьками ,дуже пишаємося нашим Героєм,його стійкістю,наполегливістю і мужністю.Це велика втрата для нас і ніщо не зможе замінити нам його і заповнити ту біль.
Шановний Володимире Олександровича!,просимо Вас удостоїти подвиг мого чоловіка ,солдата Панасенко Дмитра Сергійовичу почесним званням "Героя України"(посмертно),який довів що в людини можна забрати життя,але не можна забрати Волю!!!
СЛАВА ГЕРОЯМ!
СЛАВА НАЦІЇ!
СЛАВА УКРАЇНИ!
З повагою дружина Героя.(Панасенко Галина )