№22/246856-еп
Петиція щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) молодшому сержанту Шевчуку Віктору Івановичу
Автор (ініціатор): Шевчук Зоряна Іванівна
Дата оприлюднення: 16 травня 2025
Ми, громадяни України, що підписалися нижче, звертаємося до Президента України із проханням присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) молодшому сержанту Шевчуку Віктору Івановичу, який загинув, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України, виявивши при цьому особисту мужність, героїзм та самопожертву.
Шевчук Віктор Іванович з 18 років пов’язав своє життя з військовою службою, уклавши контракт зі Збройними Силами України. У 2015 році добровільно вирушив у зону проведення антитерористичної операції, де проходив службу протягом 14 місяців, за що отримав посвідчення учасника бойових дій та був нагороджений медаллю «За взірцевість у військовій службі».
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у 2022 році Віктор Шевчук добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил. Після проходження навчання був направлений до складу 65-ї окремої механізованої бригади, у якій ніс службу до кінця свого життя. Брав безпосередню участь у бойових діях на Запорізькому напрямку, зокрема в районі населеного пункту Роботине, де проявив себе як мужній та відповідальний військовослужбовець.
Під час виконання бойових завдань неодноразово тримав позиції під інтенсивними обстрілами, діяв рішуче та професійно, застосовував ракетні комплекси, гранатомети, стрілецьку зброю, рятував поранених побратимів, демонструючи особисту відвагу. 24 грудня 2024 року, під час бою, намагаючись самостійно надати собі медичну допомогу під вогнем, загинув смертю Героя.
Віктор Шевчук завжди чесно та гідно виконував військовий обов’язок. Він був щирим, відповідальним, відданим захисником України, для якого служба Батьківщині була справою честі. Він не був байдужим, не відмовлявся від найнебезпечніших завдань, не шукав легких шляхів. Його сила духу, стійкість та самопожертва є прикладом для нинішніх і майбутніх поколінь.
Посмертно нагороджений медаллю «За хоробрість в бою». Однак ми переконані, що подвиг Віктора Шевчука заслуговує на найвищу державну нагороду України — звання Герой України (посмертно).
Просимо розглянути це звернення з належною увагою та вшанувати пам’ять полеглого Захисника України державним визнанням.
Слава Україні!
Героям Слава!
Шевчук Віктор Іванович з 18 років пов’язав своє життя з військовою службою, уклавши контракт зі Збройними Силами України. У 2015 році добровільно вирушив у зону проведення антитерористичної операції, де проходив службу протягом 14 місяців, за що отримав посвідчення учасника бойових дій та був нагороджений медаллю «За взірцевість у військовій службі».
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у 2022 році Віктор Шевчук добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил. Після проходження навчання був направлений до складу 65-ї окремої механізованої бригади, у якій ніс службу до кінця свого життя. Брав безпосередню участь у бойових діях на Запорізькому напрямку, зокрема в районі населеного пункту Роботине, де проявив себе як мужній та відповідальний військовослужбовець.
Під час виконання бойових завдань неодноразово тримав позиції під інтенсивними обстрілами, діяв рішуче та професійно, застосовував ракетні комплекси, гранатомети, стрілецьку зброю, рятував поранених побратимів, демонструючи особисту відвагу. 24 грудня 2024 року, під час бою, намагаючись самостійно надати собі медичну допомогу під вогнем, загинув смертю Героя.
Віктор Шевчук завжди чесно та гідно виконував військовий обов’язок. Він був щирим, відповідальним, відданим захисником України, для якого служба Батьківщині була справою честі. Він не був байдужим, не відмовлявся від найнебезпечніших завдань, не шукав легких шляхів. Його сила духу, стійкість та самопожертва є прикладом для нинішніх і майбутніх поколінь.
Посмертно нагороджений медаллю «За хоробрість в бою». Однак ми переконані, що подвиг Віктора Шевчука заслуговує на найвищу державну нагороду України — звання Герой України (посмертно).
Просимо розглянути це звернення з належною увагою та вшанувати пам’ять полеглого Захисника України державним визнанням.
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Рурак Тетяна Петрівна
10 липня 2025
2.
Лукашевич Дарина Олександрівна
10 липня 2025
3.
Буланкова Марія Володимирівна
10 липня 2025
4.
Приймакова Зоя Василівна
10 липня 2025
5.
Назарова Ліна Євгеніївна
09 липня 2025
6.
Дрожак Наталя Володимирівна
09 липня 2025
7.
Лаврут Вікторія Анатоліївна
09 липня 2025
8.
Фіалкіна Катерина Віталіївна
09 липня 2025
9.
Думич Ольга Михайлівна
09 липня 2025
10.
Регета Любов Станіславівна
09 липня 2025
11.
Чайка Вікторія Олександрівна
09 липня 2025
12.
Якубович Світлана Анатоліївна
08 липня 2025
13.
Гудима Юлія Василівна
08 липня 2025
14.
Остапів Наталія Сергіївна
08 липня 2025
15.
Ігнатенко Світлана Миколаївна
08 липня 2025
16.
Жук Дарина Миколаївна
08 липня 2025
17.
Шапенко Анна Валеріївна
08 липня 2025
18.
Царинна Юлія Володимирівна
08 липня 2025
19.
Панасюк Ольга Пантеліївна
08 липня 2025
20.
Дубина Віталій Миколайович
08 липня 2025
21.
Примак Діана Валентинівна
07 липня 2025
22.
Волошен Наталія Тимофіївна
07 липня 2025
23.
Акімова Олена Андріївна
07 липня 2025
24.
Пикасюк Ольга Іванівна
07 липня 2025
25.
Поліщук Леонід Григорович
06 липня 2025
26.
Олексійовець Софія Русланівна
06 липня 2025
27.
Назарчук Марія Віталіївна
06 липня 2025
28.
Куропятник Наталя Василівна
06 липня 2025
29.
Рибойчук Оксана Євгенівна
06 липня 2025
30.
Руда Лідія Михайлівна
05 липня 2025
4478
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 37 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.