№22/246856-еп
Петиція щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) молодшому сержанту Шевчуку Віктору Івановичу
Автор (ініціатор): Шевчук Зоряна Іванівна
Дата оприлюднення: 16 травня 2025
Ми, громадяни України, що підписалися нижче, звертаємося до Президента України із проханням присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) молодшому сержанту Шевчуку Віктору Івановичу, який загинув, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України, виявивши при цьому особисту мужність, героїзм та самопожертву.
Шевчук Віктор Іванович з 18 років пов’язав своє життя з військовою службою, уклавши контракт зі Збройними Силами України. У 2015 році добровільно вирушив у зону проведення антитерористичної операції, де проходив службу протягом 14 місяців, за що отримав посвідчення учасника бойових дій та був нагороджений медаллю «За взірцевість у військовій службі».
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у 2022 році Віктор Шевчук добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил. Після проходження навчання був направлений до складу 65-ї окремої механізованої бригади, у якій ніс службу до кінця свого життя. Брав безпосередню участь у бойових діях на Запорізькому напрямку, зокрема в районі населеного пункту Роботине, де проявив себе як мужній та відповідальний військовослужбовець.
Під час виконання бойових завдань неодноразово тримав позиції під інтенсивними обстрілами, діяв рішуче та професійно, застосовував ракетні комплекси, гранатомети, стрілецьку зброю, рятував поранених побратимів, демонструючи особисту відвагу. 24 грудня 2024 року, під час бою, намагаючись самостійно надати собі медичну допомогу під вогнем, загинув смертю Героя.
Віктор Шевчук завжди чесно та гідно виконував військовий обов’язок. Він був щирим, відповідальним, відданим захисником України, для якого служба Батьківщині була справою честі. Він не був байдужим, не відмовлявся від найнебезпечніших завдань, не шукав легких шляхів. Його сила духу, стійкість та самопожертва є прикладом для нинішніх і майбутніх поколінь.
Посмертно нагороджений медаллю «За хоробрість в бою». Однак ми переконані, що подвиг Віктора Шевчука заслуговує на найвищу державну нагороду України — звання Герой України (посмертно).
Просимо розглянути це звернення з належною увагою та вшанувати пам’ять полеглого Захисника України державним визнанням.
Слава Україні!
Героям Слава!
Шевчук Віктор Іванович з 18 років пов’язав своє життя з військовою службою, уклавши контракт зі Збройними Силами України. У 2015 році добровільно вирушив у зону проведення антитерористичної операції, де проходив службу протягом 14 місяців, за що отримав посвідчення учасника бойових дій та був нагороджений медаллю «За взірцевість у військовій службі».
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у 2022 році Віктор Шевчук добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил. Після проходження навчання був направлений до складу 65-ї окремої механізованої бригади, у якій ніс службу до кінця свого життя. Брав безпосередню участь у бойових діях на Запорізькому напрямку, зокрема в районі населеного пункту Роботине, де проявив себе як мужній та відповідальний військовослужбовець.
Під час виконання бойових завдань неодноразово тримав позиції під інтенсивними обстрілами, діяв рішуче та професійно, застосовував ракетні комплекси, гранатомети, стрілецьку зброю, рятував поранених побратимів, демонструючи особисту відвагу. 24 грудня 2024 року, під час бою, намагаючись самостійно надати собі медичну допомогу під вогнем, загинув смертю Героя.
Віктор Шевчук завжди чесно та гідно виконував військовий обов’язок. Він був щирим, відповідальним, відданим захисником України, для якого служба Батьківщині була справою честі. Він не був байдужим, не відмовлявся від найнебезпечніших завдань, не шукав легких шляхів. Його сила духу, стійкість та самопожертва є прикладом для нинішніх і майбутніх поколінь.
Посмертно нагороджений медаллю «За хоробрість в бою». Однак ми переконані, що подвиг Віктора Шевчука заслуговує на найвищу державну нагороду України — звання Герой України (посмертно).
Просимо розглянути це звернення з належною увагою та вшанувати пам’ять полеглого Захисника України державним визнанням.
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мардалієва Юлія Вікторівна
04 липня 2025
2.
Харів Наталія Тарасівна
04 липня 2025
3.
Талько Надія Олегівна
03 липня 2025
4.
Москаленко Оксана Миколаївна
03 липня 2025
5.
Делягіна Юлія Вікторівна
03 липня 2025
6.
Глущак Марта Василівна
02 липня 2025
7.
Таргонська Ірина Григорівна
02 липня 2025
8.
Демченко Альона Григорівна
02 липня 2025
9.
Мовчан Юлія Ігорівна
02 липня 2025
10.
Гаврилко Ірина Володимирівна
02 липня 2025
11.
Черкашина Надія Сергіївна
02 липня 2025
12.
Дудік Ірина Сергіївна
02 липня 2025
13.
Пазєєва Ганна Михайлівна
02 липня 2025
14.
Безпалько Катерина Володимирівна
01 липня 2025
15.
Хуторянська Галина Миколаївна
01 липня 2025
16.
Котішевська Оксана Сергіївна
01 липня 2025
17.
Стешенко Тетяна Василівна
30 червня 2025
18.
Курбанова Ірина Миколаївна
30 червня 2025
19.
Бачинська Наталія Володимирівна
30 червня 2025
20.
Ніколаєнко Ольга Олександрівна
30 червня 2025
21.
Божик Марія Володимирівна
30 червня 2025
22.
Русскова Тетяна Олександрівна
30 червня 2025
23.
Галас Інна Анатоліївна
30 червня 2025
24.
Воровська Ольга Миколаївна
30 червня 2025
25.
Гулянська Світлана Петрівна
30 червня 2025
26.
Верхогляд Вікторія Василівна
30 червня 2025
27.
Сердюк Євгеній Олександрович
29 червня 2025
28.
Франк Діана Володимирівна
29 червня 2025
29.
Тарнавська Марина Сергіївна
29 червня 2025
30.
Давиденко Надія Миколаївна
29 червня 2025
4442
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 44 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.