Шановний Петре Олексійовичу,
понад рік тому, в середині квітня 2015 року, Ви публічно пообіцяли спростити процедуру легалізації в Україні – зокрема, через надання притулку чи набуття громадянства – громадянам Російської Федерації, які опонують діям теперішньої російської влади. Ви зробили це, вручаючи паспорт громадянки України журналістці Катерині Сергацковій, яка своїм висвітленням російської окупації Криму, а по тому – заворушенням і агресії у Донецькій та Луганській областях України, доносила до української аудиторії і всього світу правду про те, що відбувається.
Тоді Ви, зокрема, повідомили про Ваш намір змінити процедуру надання статусу біженця представникам російської опозиції, та спростити процедуру отримання демократичними росіянами та росіянками українського громадянства.
Попри недоліки процедури надання статусу біженця – її основна проблема натепер не недосконалість формальної процедури, а її банальне невиконання. Відмови у статусі біженця російським демократичним активістам протягом року від Вашої обіцянки залишалися нормою, а приводи для цих відмов – кричуще абсурдними. Водночас, ті представники проукраїнських демократичних кіл російських та білоруських громадян, які не потрапляють під те визначення «біженця», яке міститься у законодавстві – переважно так і не отримали змоги легалізуватися в Україні.
Петре Олексійовичу, ваша обіцянка була публічною. Вона була дуже вчасною. Громадяни й громадянки Росії, Білорусі, інших країн, були пліч-о-пліч з українцями й українками під час протестів на Майдані, а по тому – опору іноземному збройному втручанню. Те, що вони зараз, влітку 2016 року, через два роки по перемозі Майдану, не мають гідного статусу на території України – це ганьба і сором нашої країни. Надання їм юридичного статусу, який був би гідним їх участі у визвольній боротьбі українського народу, і захистив би їх від переслідувань у країні походження – а саме, статусу біженця, додаткового захисту чи громадянства України – було би найменшим кроком, яким Україна може оцінити їх внесок.
На жаль, цього дотепер не сталося. «Невдячність» - найм’якше слово, яким можна це змалювати.
Ви обіцяли допомогти встановити нову, полегшену, спрощену та гідну процедуру легалізації та захисту. Не йдеться про прийняття усіх, хто скаже потрібні гасла і словосполучення – але про те, аби заслуги були визнані належним і відповідним чином.
Ви пообіцяли. Цій обіцянці уже понад рік. Але те, що минуло багато часу, не означає, що її не почули – чи що про неї забули. Тому здійсніть відповідні кроки, спрямовані на покращення функціонування системи притулку в Україні; створіть можливість для спрощеного врегулювання юридичного становища російських, білоруських та інших, які цього потребують, демократичних активістів та активісток в Україні; спростіть процедуру отримання українського громадянства тими, хто заслуговує на це. Або визнайте, що не дотримуєтеся своїх публічних обіцянок.