Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові Сотнікову Тарасу Всеволодовичу

Шановний Пане Президенте! Прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку Сотнікову Тарасу Всеволодовичу , який народився 11 жовтня 2000 року, в місті Василівка , Василівський район, Запорізька область.
Після закінчення школи та ліцею , був призваний на строкову військову службу. Сотніков Тарас Всеволодович зарекомендував себе як грамотний, сумлінний, відповідальний та дисциплінований військовослужбовець.
Сумлінно ставився до виконання службових обовʼязків. По життю був уважним та доброзичливим до людей, завжди був радий прийти на допомогу. Сотніков Тарас Всеволодович займав посаду швець ремонтної майстерні речового майна взводу матеріального забезпечення військової частини А3269
Згодом підписав контракт 16 березня 2021 року.
Був відряджений до Миколаївської області, де і зустрів початок повномасштабного вторгнення російської федерації. Сотніков Тарас Всеволодович продовжував захист України в Миколаївській області тривалий термін.

Завжди намагався бути веселим та щирим, підтримував бойовий дух та мав мрію побачити вільну Україну без війни, горя та смертей!
На короткий термін був прикомандирований до Балтської частини.
Згодом Сотніков Тарас Всеволодович був переведений до механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4689.
Мав посаду водія-електрика польової лазні взводу забезпечення ремонтно-відновлювального батальйону військової частини А4689.
Проходив навчання в Військовій частині А1890 де здобув кваліфікацію БпАК мультироторного типу , та в Військовій частині А4272 де здобув кваліфікацію Оператор-навідник БпНК (ВОС-603).
Сотніков Тарас Всеволодович отримав статус учасника бойових дій, ветерана війни.
Виконуючи своє передостаннє бойове завдання отримав легке поранення внаслідок влучання дрону. Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обовʼязок в бою за Україну , її незалежність і свободу, 21 квітня 2025 року загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миропілля Сумського району Сумської області, тепер йому навіки 24.
Сотніков Тарас Всеволодович встиг створити сімʼю , але не встиг дочекатися своє дитя.

Його самовідданість, відвага та незламний бойовий дух стали прикладом справжнього патріотизму та військової честі. Присвоєння звання Героя України (посмертно) — це не лише вшанування пам’яті про воїна, а й знак вдячності від усієї держави, яку він захищав до останнього подиху.
Батьки виховали справжнього патріота , який попри мрії та бажання бути з сімʼєю захищав нашу державу.
Просимо Вас, пане Президенте, відзначити його подвиг найвищою державною нагородою.

Слава Україні! Героям слава!