Шановний пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату 74 окремого розвідувального батальйону Збройних Сил України — Парсіку Сергію Вікторовичу (29.05.1991 – 23.01.2024), який героїчно загинув під час виконання бойового завдання на околицях Авдіївки.
Сергій Парсік був сиротою, який попри життєві труднощі виріс гідною, світлою, відповідальною людиною. У вересні 2022 року, у найважчі часи для країни, він свідомо став до лав ЗСУ як доброволець, незважаючи на те, що мав сім’ю — дружину та маленьку доньку. Він розумів ціну свободи та майбутнього, яке виборював для наступних поколінь.
Служив оператором дрона у складі 74 окремого розвідувального батальйону. Його робота рятувала життя побратимів, допомагала успішно вести бої, виявляти ворожі позиції та коригувати вогонь. Парсік зробив значний вклад у боротьбу на інформаційному та розвідувальному фронті.
Коли підрозділу було поставлено завдання на штурм, Сергій не залишився осторонь, хоча й не був зобов’язаний брати безпосередню участь у піхотному бою. Він добровільно пішов разом із побратимами, проявивши неабияку мужність, вірність військовому обов’язку та бойовому братству.
23 січня 2024 року, під час штурмових дій на околицях Авдіївки, Сергій загинув смертю хоробрих, захищаючи нашу землю від окупанта. Його життя стало прикладом справжнього патріотизму, людської сили, гідності та жертовності.
За життя був нагороджений відзнакою «За мужність у бою».
Просимо Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять солдата Збройних Сил України Парсіка Сергія Вікторовича, який віддав усе заради України, та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише визнанням його особистого подвигу, а й важливим прикладом для усієї нації.
З повагою,
Шаповал Юлія