Пане Президенте!
Ми, що нижче підписалися, просимо про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)
старшому солдату Євдокімову Дмитру Юрійовичу, 16.12.1987 року народження, котрий з доброї волі, свідомо та відповідально обрав службу у лавах Збройних Сил України, та від самого початку, а саме з 2014 року, протягом довгих і виснажливих восьми років і до останнього подиху захищав нашу Державу від ворога у російсько-український війні.
Дмитро Євдокімов був одним з тих небагатьох, хто не замислюючись, без вагань присвятив своє життя Батьківщині і залишився їй відданим до кінця.
Дмитро був людиною честі, взірцевої витримки, сили волі та дисципліни. Патріотом не слів, а діла. Особистістю високих принципів та ідеалів, на якого рівнялися інші. Ерудований, цілеспрямований, мужній та вмотивований молодий чоловік, люблячий син і брат, свідомий член суспільства, професійно вишколений воїн, що любив життя, вів здоровий спосіб життя та брав активну участь у житті своєї країни.
Народився Дмитро Євдокімов на Миколаївщині, звідки в юному віці разом з матір'ю повернувся на свою малу батьківщину у село Братківці, що на Івано-Франківщині. Тут закінчив школу, здобув професійно-технічну освіту, звідси пішов на службу до лав ЗСУ, а згодом на неоголошену, криваву і жорстоку російсько-українську війну.
ДМИТРО ЮРІЙОВИЧ ЄВДОКІМОВ - захисник України, учасник бойових дій,
командир бойової машини — командир 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону 24-тої окремої механізованої бригади імені Короля Данила старший солдат з позивним "Тихий".
Строкова служба в лавах збройних сил протягом 10 місяців 2008 року
Учасник Революції Гідності у січні-лютому 2014 року.
10 гірсько-штурмова бригада з серпня 2014 року по 2016 рік.
Доброволець. Спочатку кротка перепідготовка на Яворівському
полігоні в складі новоствореної 10 гірсько-штурмової бригади.
Після відповідної підготовки служить оператором-навідником
бойової машини піхоти на бойових позиціях поблизу Попасної Луганської області.
З січня 2015 року захищає Дебальцево. Там разом з побратимами потрапляє в оточення.
Тоді він місяць не виходив на зв’язок, але врешті разом з іншими бійцями, з
оточення вийшов. Протягом 2015-2016 років Дмитро незмінно у гарячих точках:
Докучаївськ, Піски, Маріуполь, Дебальцево, Луганське, Мар’їнка, Попасна.
24-та окрема механізована бригада імені Короля Данила 3 2016 року по 2017 рік.
Позиції в Попасній.
80-та окрема десантно-штурмова бригада ЗСУ 32017 року по 2019 рік.
У 2017 підписує контракт з 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою ЗСУ. До квітня 2018 року воює
на Луганському напрямку, поблизу Станиці-Луганської.
З 16 квітня по 26 червня 2018 року на Львівщині (Яворівський полігон) бере участь в міжнародних навчаннях спільно з американськими, канадськими, польськими та українськими військовими. За
період навчання Дмитро показує високі результати, про що засвідчив отриманий ним
сертифікат.
24-та окрема механізована бригада імені Короля Данила 3 2019 року по грудень 2022 року.
У листопаді 2019 року Дмитро Євдокімов як заступник командира
бойової машини та навідник оператор БМП-2 повертається у 24 бригаду.
Протягом 2020 року Дмитро захищає Світлодарську дугу. Старший на позиції. З 2021 року на Луганському напрямку.
Повномасштабний наступ ворожих російських військ у лютому 2022 року Дмитро зустрічає в Попасній на Донеччині.
У квітні в бою отримує контузію та осколкові поранення від АГС. Проходить коротке лікування в Тернополі і за кілька тижнів, у травні знову стає у стрій. Влітку, після доукомплектування бригади в Чернігові, на обороні Херсонщини. Звідти повертається у Київ на доукомплектування через великі втрати. Восени знову Донецький напрямок - Краматорськ, Бахмут, Соледар.
Героїчно загинув вранці 5 грудня 2022 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Яковлівка Бахмутського району Донецької області в складі батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила.
Нагороджений:
- Нагрудним знаком "Ветеран війни - Учасник бойових дій"
- Відзнакою Президента України — медаль "За участь в антитерористичній
операції"
- Відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України - нагрудний знак "Учасник АТО"
- Відзнакою міського голови м. Івано-Франківська "За честь і звитягу"
- Відзнакою Івано-Франківської обласної державної адміністрації та обласної ради "За бойову звитягу" (двічі)
- Медаллю "ЗА ОБОРОНУ РІДНОЇ ДЕРЖАВИ"
- Пам'ятною медаллю "За патріотизм до України"
- Медаллю "Захисник рідної землі"
Посмертно:
- Званням "Почесний Громадянин міста Івано-Франківська”
- Орденом "Хрест Героя" 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) вірному синові своєї Батьківщини, мужньому і незламному воїну Дмитрові Євдокімову, просять:
матір, брат, сестра, близька родина, побратими, односельчани, друзі та величезне ґроно знайомих.
Сподіваємося на Ваше справедливе і позитивне рішення, щоб віддати гідну і належну шану полеглому за нашу Батьківщину Воїну.
Слава Україні!